Психічні розлади: зниження здатності до концентрації уваги, по | Доктор Тарас Жиравецький
Психічні розлади: зниження здатності до концентрації уваги, погіршення пам'яті, субклінічна або явна депресія, емоційна нестійкість, іноді — симптоми маніакально-депресивного синдрому або параноїдального психозу; у найтяжчих випадках — деменція і кома.
А тепер після такого грунтовного пояснення я би хотів почати історію, яка тривала багато років, але в один момент ми отримали несподіваний перебіг хвороби та неочікувані результати аналізів.
У нашу клініку 7 років тому звернулась пацієнтка 55 років на профілактичне обстеження зі скаргами на загальну втому та набір ваги.
Після комплексного обстеження лабораторного, УЗД та консультацій кількох фахівців їй було встановлено діагноз аутоімунний тиреоїдит, субклінічний гіпотиреоз.
При лабораторному обстеженні у неї був виявлений вищий показник анти -ТГ 65 одиниць, анти ТПО, антитіла до рецепторів ТТГ, і сам ТТГ (тиреотропний гормон) були в нормі, як і більшість загальноклінічних аналізів включаючи загальний аналіз крові, сечі та біохімічний аналіз крові.
Єдине, що у загальному аналізі крові був вищий показник еозинофілів у процентах (8%) і був незначно піднятий онкомаркер СА 15-3 (40 одиниць), що часто трапляється при фібрознокистозній мастопатії.
Пацієнтка також доздала аналіз крові на паразити і ми нажаль отримали від‘ємний результат на 8 видів паразитів. Зараз ми вже виконуємо аналіз на 9 видів, що також буде важливим для аналізу цього медичного кейсу.
Не знайшовши явної причини відхилень у аналізах, а також провівши Узд грудних залоз та щитоподібної залози лікарі встановили діагноз - аутоімунний тиреоїдит, субклінічний гіпотиреоз, фібрознокистозна мастопатія.
Жодних ліків окрім корекції харчування та способу життя не було рекомендовано, а також була рекомендація динамічного спостереження.
Через 3 місяці наша героїня звернулась на повторне профілактичне обстеження.
Цікавим був факт того, що еозинофіли та анти ТГ залишались на цьому ж рівні, а от ТТГ піднявся до 6 одиниць, що свідчить про зниження функції щитовидної залози.
Лікар ендокринолог призначила приймати пацієнтці левотироксин у дозі 25 мг щодня.
Через три місяці ми повторили аналізи, але ТТГ залишалось високим і навіть піднялось до 10 одиниць на фоні прийому гормону, анти ТГ залишались 60 одиниць (норма до 35), еозинофіли доречі також залишались високими.
Лікар вирішила призначити левотироксин в дозі 50 мг на добу.
Але стан пацієнтки не покращувався нажаль.
Виконавши повторні аналізи на фоні прийому 50 мг левотироксину ми побачили незначне зниження ТТГ до 6 одиниць, що спонукало лікаря збільшити дозу гормону до 75 мг!
Через місяць після зміни дози ліків ТТГ опустилось до 3,5, але клінічно пацієнтка відчувала тепер зміни симптомів від гіпотиреозу до гіпертиреозу хвилеподібно.
Ми разом з лікарем та пацієнткою обговорили спробу призначення курсу протипаразитарної терапії враховуючи наявність еозинофілів вище норми у загальному аналізі крові.
Вона погодилась прийняти не тривалий курс традиційних протипаразитарних ліків.
Після курсу лікування ми отримали цікавий результат - зниження еозинофілів до 6% у загальному аналізі крові, зниження ТТГ до 1,2 та зменшення анти ТГ до 45 одиниць.
Печінкові та ниркові проби у нашої героїні також були в межах норми, окрім сечової кислоти, яка піднялась до 360 одиниць (норма для жінок 339).
Пояснивши, яку дієту потрібно дотримуватись для того щоб знизити сечову кислоту та призначивши ліки для зниження сечової кислоти вже за кілька тижнів цей показник прийшов до норми.
Також було вирішено зменшити дозу левотироксину до 50 одиниць і відслідкувати ТТГ через 1 місяць.
Отримавши такий хоч не ідеальний, але хороший результат по лабораторних аналізах на консиліумі ми разом вирішили повторити курс протипаразитарної терапії, як попереднього разу.
Через місяць після прийому ліків ми повторили аналізи знову і отримали ТТГ 1.1 од., анти ТГ 25 одиниць (що є нормою), а також СА 15-3 знизилось до 20 одиниць, а печінкові та ниркові проби були в нормі, еозинофіли знизились до 4% в загальному аналізі крові.
