Пост написаний 2 роки тому, поки жодних змін, досі актуальний, | Доктор Тарас Жиравецький

Пост написаний 2 роки тому, поки жодних змін, досі актуальний, а з пандемією ще більше...

Найбільше моє розчарування після закінчення медичного університету - це витівки великих фармконсернів...

У світі їх ще називають бігфарма!

Розчарування — негативно забарвлене почуття, викликане нездійсненими очікуваннями, надіями або мріями; почуття незадоволеності з приводу чого-небудь, що не виправдало себе, з невдалого. Розчарування можна вважати однією з форм фрустрації, але у випадку розчарування людина перестає боротися за отримання бажаного.

Розчарування — це звичайний людський психологічний стан, який приходить після ейфорії.

Покальчук Олег Володимирович

Ми вчились з надією, що нам говорять 100% правди про причини захворювань та можливості їх лікування.

Нажаль медичним світом керують ті хто гальмує прогрес і кому вигідне пожиттєве лікування ідіопатичних захворювань, які офіційно досі не мають визначеної причини.

Чи є прогрес в медицині?

Так звичайно є!

Революцією є поява нових ліків від гепатиту С і їх доступність через кілька років після того як вони потрапили до аптек, нові, практично космічні, технології в хірургії, покращення сервісу в медицині та обмін інформацією.

Тому є плюси...

Але коли спостерігаєш за пацієнтами, яким ми лікарі встановлюємо пожиттєвий діагноз, а лікування вартує тисячі євро на місяць і не дає можливості вилікуватись, а тільки тимчасово покращити стан, ти розумієш, що почуває кожен пацієнт почувши слова астма, розсіяний склероз, ревматоїдний артрит, псоріаз, хвороба Бєхтєрєва, пародонтит, дерматоміозит, склеродермія, тотальна алопеція, аутоімунний тиреоїдит, аутоімунний гепатит, саркоїдоз, цукровий діабет,хвороба Крона, системний червоний вовчак....і це далеко не усі захворювання, які досі нажаль офіційно не мають причини!

Так ми розуміємо, як діагностувати їх, ми знаємо, як симптоматично їх лікувати, але що спричинило їх ми немаємо можливості взнати, бо по протоколу це не справа лікуючого лікаря, а тих хто проводить дослідження у медицині!

А хто насправді їх проводить?

Ви ще не здогадались?!

Хто є їх замовником і отримує максимум повної інформації про дослідження та вплив різних ліків на пацієнтів?

Лікарі?

Ні, це великі фармкомпанії, які єдині зараз мають можливість контролювати усі дані, а далі рекомендувати нам лікарям, яка повинна бути діагностика і лікування.

Чи ми лікарі маємо вибір?

Ні не маємо жодного!

Ми повинні сліпо довіряти великим фармконсернам і вірити в те що причина досі не знайдена і ще довго потрібно чекати поки її хтось знайде і повідомить нам лікарям.

Який вихід?

Намагатись робити більше кроків у діагностиці у складних випадках і описувати історії одужання пацієнтів з діагнозами, які рахувались не виліковними, звичайно використовуючи моніторинг тих аналізів та результатів інструментальних обстежень, які були змінені.

Для прикладу у пацієнта з астмою IgE загальний був 2000 Од, а через рік після лікування цей показник став 50 Од і усі клінічні прояви астми зникли, і потреба призначати препарат за 1000€ на місяць пожиттєво (омалізумаб, який не знижує IgE) просто зникає!

Так кому це не вигідно?

Здогадайтесь самі...

Одна з історій з моєї практики про алергічний риніт та високий igE - https://biokurs.com.ua/ua/information-view/192/

Яка ймовірна причина високого IgE?

Все банально - мікропаразитози, які дуже важко діагностувати, тому пацієнт залишиться на практиці зі своєю хворобою до кінця життя, і лікування буде пожиттєвим симптоматичним без шансу на одужання...

Для кого цей пост?

1. Для колег лікарів. Не зупиняйтесь у пошуках причини ідіопатичних захворюваннь, тоді у Вас є шанс отримати кращий результат ніж той який є у протоколі. Окрім того пам‘ятайте, що протоколи змінюються, простий приклад є менеджмент гепатиту С.
2. Для тих кому встановили діагноз, який немає причини - продовжуйте шукати її разом з лікарями. Вірте в те, що причина завжди є і знайшовши її, ми разом можемо отримати значно кращий результат ніж нам описує бігфарма.