Парейдолія
Парейдолічна ілюзія, або парейдолія – це хибне зорове або слухове сприйняття об’єктів. Іншими словами, йдеться про ілюзію, коли люди починають бачити обличчя, форми чи силуети там, де їх насправді немає (у хмарах, геометричних фігурах, скелях тощо).
Наприклад, у 1976 р. станція Вікінґ-1 зробила фотографію поверхні Марсу, на якій одна з гір дуже нагадувала людське обличчя. Або ж кримська гора Аюдаґ скидається на ведмедя, що вирішив попити з моря, тому гору так і назвали (Аюдаґ буквально означає «Ведмідь-гора» кримськотатарською).
Основою таких ілюзорних образів є деталі дійсного малюнка. Вчені встановили, що ця здатність існує для того, щоб людина розрізняла собі подібного навіть в умовах маскування і поганої видимості.
Вперше парейдолії були описані Калбаумом та Ясперсом (Kahlbaum К., 1866; Jaspers К., 1913).
