Хворі діабетом, які одночасно мають депресією та приймають антидепресанти (АД), менш схильні до розвитку серйозних ускладнень діабету та смерті в порівнянні з тими, хто не має психофармакологічної підтримки.
У ретроспективному дослідженні вчені проаналізували дані 36 276 дорослих добровольців. Останніх поділили на 4 групи: лікування АД відсутнє, погане, задовільне та відменне дотримання схеми лікування. Контрольними параметрами стали мікро- та макроангіопатії, а також загальна смертність.
Найвищу ефективність та найменшу кількість побічних ефектів виявили у
селективних інгібіторів зворотного захвату серотоніну.У порівнянні з нерегулярним прийомом АД, точне дотримання схеми лікування було пов'язане з
8% зниженням ризику макросудинних ускладнень (17% при лікуванні СІЗЗС). Ризик загальної смертності знизився на
25% при терапії СІЗЗС та 22%, якщо препаратом вибору були три- і тетрациклічних АД.
