Моя стратегія — «впар тваринку усюди, де це тільки можливо». Навіть на нетворкінгах, бізнес-зустрічах і стартапних тусовках при знайомстві з новими людьми часто відбувався такий діалог: «А у вас є тваринки?» — «Ні». — «А хочете? Ось дивіться, який гарненький», — і показую фото.
Якось я їхав у ліфті з жінкою і просто попросив її взяти кота. Залишив їй контакт, і вона забрала кошеня за місяць.
Читати інтервʼю з українським айтівцем-зооволонтером Андрієм Нікішаєвим
https://dou.ua/goto/0mXI
