*Користується ослабленим Китаєм і створює сфери впливу. –Але ц | Думи | Метакритичність 🇺🇦🍉

*Користується ослабленим Китаєм і створює сфери впливу.
–Але це я їх послабила!
–Ми знаємо.
–І ви, хлопці, не дали мені нічого".
–Ми знаємо.
–Це якось несправедливо.
–Ми так не думаємо.

Тому Японія подумала: "Та пішло воно все!",
і почала війну з Росією, і приголомшила всіх, раптово вигравши.
Потім вони повністю анексувала Корею, але вони не зупинилися на досягнутому.
Завдяки інциденту, який скоріш за все був підлаштований японською армією, (японський поїзд у Маньчжурії підірвався на бомбі), дав їм привід для початку вторгнення в Китай.

Отже.... Ситуація наступна.
1. Німеччина, Італія та Японія вірять у свою расову неймовірність.
2. Всі відчувають ворожість до Союзників,
3. Всі хочуть проводити мілітаризацію та завоювати ще більше.

І знаєте... Я жодного з них не підтримаю, але на місці німців і японців я б відчував себе так само.
Друга Світова війна мала прямі мотиви.
1. Якби Німеччину після Першої світової просто б лишили розвиватись, чи мав б таку підтримку Гітлер?
Чи можливо б це було, чи було б це правильно? Хз...
2. Якби Америка не на*бала Японію вперше, чи потрібні були б їй ресурси зовні?
І чи могли вони поділити як мінімум те що Японія відвоювала вже?
3. Щодо Італії і Мусоліні я не гребу, питання навіть ставити не хочу, тут ситуація майже як з Путіним, в чувака дах поїхав, він міг концентруватись на розвитку своєї країни, а не х*рнею страждати в рази кращих умовах ніж Японія чи Німеччина, і отримував від нових земель він не більше ніж Путін від Криму.



Гітлер створив круті ескадрильї, прокачав свою армію.
Союзники нічого не зробили.
Потім Гітлер відправив свою армію назад до демілітаризованого Рейнланду (що було заборонено договором), наказуючи негайно відступити, якщо з'являться Союзники.
Союзники, нарешті, почали турбуватися,
тому вони запровадили досить непотрібну дипломатичну стратегію під назвою «умиротворення».
І це відбувалося приблизно так:
Гітлер говорив: "я хочу цю країну".
І союзники казали: "ти не можеш її взяти".
Гітлер: *бере.
Союзники: ти можеш узяти цю, але не більше.
І так повторювалося щоразу.

У 1938 році,
Гітлерівська армія рушила до Австрії, і просто забрала її, без опору.
Бум.
Тепер це Німеччина.
Потім він вимагає, щоб йому віддали Судетську область Чехословаччини, де було багато етнічних німців.
Союзники провели зустріч із Гітлером у Мюнхені і сказали:

–У будь-якому випадку, ми дамо вам те, що ви хочете.
–Справді?
–Так.
–Просто так?
–Ага.
–У чому прикол?
–Просто підпишіть цей аркуш паперу, який обіцяє, що ви не вторгнетеся в решту Чехословаччини».
–Добре.

Потім міністр Англії переможно повернувся додому, розмахуючи своїм підписаним аркушем паперу в повітрі, оголошуючи, що він запобіг глобальній кризі,
і продовженню конфлікту!
Давайте збудуємо в його честь статую!
І кожного 30 вересня ми відзначатимемо його день!

*За кілька митей Гітлер вторгся в решту Чехословаччини.

10% українців готові віддати деякі території для припинення війни.
А 8% не певні.
Президент Франції нам радить задуматись над цим, на противагу Англія підкреслює що немає сенсу "домовлятись з собакою що відгризла тобі пів ноги".

Гітлер був в рази кращим стратегом ніж Путін.
Та в першу чергу він мав справжні причини, щоб почати війну.
Іншими словами це про цинізм, його дії можна хоч якось зрозуміти, в Путіна це деменція, дії в рази хоч і гірші для нього самого, але й не передбачуваніші.

Надіюсь розуміючи це, плюс історичний контекст ви не захочете допускати навіть такої х*йні в думки як про віддачу земель.
Якби ми дали Росії Схід, то за першої можливості вона б взяла Харків чи що б тільки змогла.
Ми б для цього дали їй віддихатись, це б послабило поставки в Україну (війни ж то немає), і проросійські політики чи просто ті хто більше враховують економічні вигоди – вони б пом'якшували санкції, не вводили нові.

Особливо Франція, яка і в Другій світовій поводилась попугаї, про що дальше напишу...

*хто не знав то Макрон пропонував піти на територіальні уступки Україні.