​​З інтерв'ю Скрябіна Я дуже сильно прагнув, але нічого для | Думи | Метакритичність 🇺🇦🍉

​​З інтерв'ю Скрябіна

Я дуже сильно прагнув, але нічого для того не робив.

Думками про свою ціль була забита вся голова, весь час, все спілкування, не помічав хто навколо мене, тому що постійно думав:
так, де ж той чувак з баблом, коли ж він постукає у двері дасть міліон за те що я геніальний

А потім я постарів, я дивлюсь... А я в зйомній квартирі, дитина лазить в таких колготках що страшно дивитись, і в дзеркалі я побачив винуватця своєї біди.

По ночах я таксував на старому гольфі, щоб принести пакет молока.
Тоді я не мав часу про ту ціль думати, я думав що б це похавати.
Мріяти не можна. Треба пахати.

Працездатність це ще один крок до того, щоб щось досягти, тому що якщо ти талановитий, геніальний, але про тебе ніхто не знає крім миші яка живе на кухні.
Треба пахати, щоб людей навколо в тому переконати.

Мене бісять представники шоубізнесу, в них в очах барабани з баблом: як б то продатись на новий рік за 250 тисяч.
Не треба...
Тобі треба просто знати той мінімум, за який ти готовий розбитись в тряпку, і роботи буде безліч.

І свою роботу, будь-яку треба робити ідеально.

У мене є такий кнопковий телефон, в якій немає жодної непотрібної людини.
Ізольовуй від непотрібних людей, тому що якщо на тобі висить куча паразитів, то про яку ціль можна говорити?
Ти працюєш на них.

Критика то є страшна штука.
Її можна слухати тільки від людей які досягли чогось більшого ніж ти.
Люди які навіть не досягли навіть твого рівня, то вони не критикують, а заздрять. То є нормальна, природня реакція людини, бо нікому не подобається що хтось може більше.

Коли відмежуєш від чинників що заважають тобі жити, ти автоматом робишся щасливим.

То все що я наговорив то і напевно є той самий "геніальний рецепт", але то є мій.
Інший чувак повторить і може не вийти.

Тому закрутив рукави, і іди робити помилки.