Листи від адвоката

2021-03-20 10:30:00 ​​#бізнес

Як встановити «ларьочок»?

Маленькі «ларьки» і досі залишаються популярною формою торгівлі. Багато хто називає їх «МАФами», але одразу проведу невеликий лікнеп: їх правильна назва – тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності (ТС), тоді як МАФами є елементи декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою (фонтани, альтанки, павільйони і т.д.).

Порядок розміщення ТС затверджено наказом Мінрегіонбуду від 21.10.2011 № 244, який передбачає, що розміщення ТС відбувається на підставі паспорту прив’язки

ВАЖЛИВО: порядок застосовується як до пересувних ТС, так і до стаціонарних ТС (можуть мати приміщення для тимчасового перебування людей площею до 30 кв.м.).

Порядок отримання паспорту прив’язки (стисло)

Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

До заяви додає: графічні матеріали, реквізити замовника та відомості про напрям його підприємницької діяльності.

Вказані документи спрямовуються до органу містобудування та архітектури, який оцінює відповідність намірів замовника до бажаного місця розташування ТС та будівельним нормам.

У строк 10 робочих днів з дня отримання заяви замовнику повідомляється про відповідність намірів або аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.

Якщо на попередньому етапі все , замовник звертається до органу містобудування та архітектури (орган відповідної місцевої ради, а якщо такий відсутній – до органу архітектури райдержадміністрації) із заявою про оформлення паспорту прив’язки ТС, до якої додає:
схему розміщення ТС;
ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат;
технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Паспорт прив’язки ТС видається у строк 10 робочих днів з дня подачі заяви.

ВАЖЛИВО: ТС має бути встановлена протягом 6 місяців з дати видачі паспорту прив’язки ТС. Про виконання паспорту прив’язки замовник повідомляє виконавчий орган відповідної ради за письмовою заявою.

Що по землі?

Наявність паспорту прив’язки не звільняє підприємців від обов’язку отримувати документ на право користування земельною ділянкою. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.05.2018 у справі №918/633/16

Однак, ця процедура потребує більш ґрунтовних пояснень, для яких я підготую окрему публікацію. Якщо ДУУУЖЕ цікаво, пишіть у коментарі, щоб я поставив цю тему у пріоритет Відкрити / Коментувати

2021-03-18 09:15:00 ​​#ЮрГрамота

Про повагу до прав інших людей.

Приймаючи участь у вирішенні судових спорів, доволі часто ловив себе на питанні, навіщо це все, якщо можна було б знайти компромісне рішення. Визнаю, цього можливо досягти далеко не завжди, але…
З цього приводу мені завжди подобався відомий афоризм: «Моя свобода розмахувати руками закінчується там, де починається ніс сусіда». Насправді, цей вислів дещо глибший, ніж сухий юридичний принцип обмеження прав однієї особи правами інших людей. На мою думку, у такій формі він відображає і певний морально-етичний аспект: повагу до особистого простору іншої людини, окреслення певних меж, які перетинати не можна.

Але що відбувається на практиці, якщо ти продовжуєш «махати руками» в межах «поворотного радіусу носа твого сусіда» (як бачу це я):
неповага до прав іншого зумовлює симетричну реакцію у відповідь (його руки вже махають у межах «суверенної зони» вашого носа );
по ланцюгу – обидві конфліктуючі сторони несуть збитки, витрачають нерви, час та ресурси на суперечку, яка можливо і яйця виїденого не варта (тут хороший приклад – суперечка за груші, що лежать на межі, із роману Генріха Сенкевича «Вогнем і мечем» );
у кінці – або хтось зазнає нищівної поразки (і не обов’язково той, до кого з самого початку пред’явлено вимоги), або сторони приходять до того ж врегулювання, яке було можливо спочатку

До чого я?
Навіть якщо ви принципово маєте з кимось суперечку, іноді корисно зупинитись та з «холодним серцем» оцінити ситуацію:
наскільки сильна та обґрунтована ваша позиція?
чи вартий спір, щоб продовжувати нести витрати?
чи можна вирішити ситуацію якось інакше та домовитись із опонентом мирно?

А якщо суперечка тільки на початковій стадії? Рекомендації, по суті, ті самі. Але краще заздалегідь оцінити доцільність майбутнього конфлікту, аніж пожалкувати про його початок тоді, коли «все пропало».

Пам’ятайте, принципова позиція бабусі із «Золотої рибки» залишила її у розбитого корита. Відкрити / Коментувати

2021-03-16 09:15:00 ​​Дякуємо юридичному онлайн-виданню Loйер за тепле інтерв'you про український юридичний стартап EasyDocs співзасновником якого є Ваш покірний адмін. Було приємно поспілкуватись Відкрити / Коментувати

2021-03-14 10:30:01 ​​#трудове_право

Чи зобов’язаний працівник повертати роботодавцю гроші, які отримано ним у надмірному розмірі?

Помилкове надмірне перерахування коштів працівникам, насправді, не є якимось рідкісним явищем. Крім того, буває так, що скасовано наказ, на підставі якого працівнику були проведені виплати (наприклад, у разі визнання незаконним звільнення працівника – скасовується наказ про його звільнення, на підставі якого такому працівнику ВЖЕ виплачено вихідну допомогу).

Кошти, отримані працівником у зазначених випадках, у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України вважаються безпідставно набутим майном.
За загальним правилом, безпідставно набуте майно підлягає поверненню власнику
АЛЕ…
Стаття 1215 Цивільного кодексу України встановлює виключення з цього правила. Серед всього іншого, не підлягають поверненню кошти за умов, якщо:
кошти виплачені як засіб існування фізичній особі (оплата праці – це засіб існування);
виплата коштів проведена юридичною чи фізичною особою добровільно;
рахункова помилка є відсутньою (під рахунковою помилкою розуміють саме АРИФМЕТИЧНУ помилку при розрахунках; помилки щодо правової підстави для розрахунку, описки у сумі платіжних документів – сюди не входять);
відсутня будь-яка недобросовісність набувача (під недобросовісністю розуміється будь-яка діяльність набувача, яка спрямована на безпідставне набуття коштів у більшому розмірі – повідомлення недостовірних даних, використання підробних документів тощо).

Наведене розуміння ст. 1215 Цивільного кодексу України викладено і у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справі №174/406/16-ц.

ВАЖЛИВО! Роботодавець не має права вираховувати з працівника безпідставно виплачені кошти у односторонньому порядку, якщо працівник не надавав на це згоди. У такому випадку, за наявності спору кошти мають стягуватись з працівника виключно за рішенням суду, якщо суд знайде підстави, які відповідно до ст. 1215 Цивільного кодексу України зумовлюють обов’язкове повернення безпідставно набутих коштів. Відкрити / Коментувати