«Я аж до самих кісток українка, і пишаюся цим. Уперше я це відчула, коли в 1994 році наша фігуристка Оксана Баюл посіла на Олімпіаді в Ліллегаммері перше місце й довго не могли знайти гімн. Я була дуже розлючена. А коли він нарешті зазвучав, я відчула невимовну гордість. Із часом це почуття зміцнювалося».
Освітянка Майя Тутаєва розповідає, як ділитися теплом з людьми, нажаханими війною, що допомагає не впадати в депресію і які практики онлайн-освіти варто продовжувати в майбутньому.
Інтерв’ю https://www.edcamp.ua/interv-iu-11-pidtrymka-znevirenykh-majia-tutaieva/
Серія інтерв’ю «Моя війна. Уроки» підготовлена за фінансової підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation
– a Project of the German Marshall Fund of the United States (Чорноморський трастовий фонд, проєкт Німецького фонду Маршалла).
