«У 1941 році підрозділ одного з моїх дідусів відходив з Кременчука останнім і підірвав міст, щоб там не пройшли німці. Мама була в евакуації в Таджикистані, тато жив під окупацією в Кременчуці.
І хоч вірте, хоч ні — німці не чинили того, що нині коять росіяни. Тато розказував, що німці для дітей готували їжу. Залишалися цілими хати, навіть якась худоба, птиця залишалися в селах, і люди могли вижити. А те, що відбувається зараз, — це абсурд».
Це інтерв’ю ми взяли у неймовірної Оксани Білобров.
Як вона ставиться до того, щоб купити доньці бронежилет, а собі зброю, хто в родині є найбільшим ресурсом для всіх та чому хотіла піти зі школи — в повному інтерв’ю.
https://www.edcamp.ua/interv-iu-17-zavzhdy-buty-napohotovi-oksana-bilobrov/
