«У мене є місце сили — земля і молодий сад навколо моєї сільської хати. Я їжджу туди щотижня, добре, що це неподалік Тернополя. І навіть колеги знають, що в суботу мене не треба турбувати, бо я перезавантажуюся. Коли я в тому саду, на землі, проводжу день, то відроджуюся душею і фізично, набираюся сил».
Людмила Серкіз розповіла, як особисто вона підтримує дітей у нинішньому стані невизначеності й тривоги, як ставиться до домашніх завдань та виховання в дітях відповідальності, цікавості й сміливості.
Повне інтерв’ю https://www.edcamp.ua/interv-iu-21-bachyty-v-liudiakh-najkrashche-liudmyla-serkiz/
Серія інтерв’ю «Моя війна. Уроки» підготовлена за фінансової підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation – a Project of the German Marshall Fund of the United States (Чорноморський трастовий фонд, проєкт Німецького фонду Маршалла).
