#хвилинкадизайнера 8-го березня компанія UXSalon, відома | Ейдос
#хвилинкадизайнера
8-го березня компанія UXSalon, відома організацією однойменної конференції в Тель-Авіві та різноманітних воркшопів, організувала онлайн зустріч «на каву» з Аланом Купером. Івент був безплатний, проводився в дуже зручний час як для Європи, так і для Америк, і я не міг дозволити пропустити таку подію.
Алан Купер відомий як «батько Visual Basic» та автор книг «Про інтерфейс» та «Психлікарня в руках пацієнтів». У моєму особистому рейтингу авторитетів та людей, на яких я рівняюся у власній роботі, Купер займає другу сходинку (на першій Дон Норман).
На зустрічі Купер говорив переважно про гроші, як це не дивно Про те, як видатні підприємці сучасності (Маск, Цукерберг, Безос та інші) приймали рішення орієнтовані виключно на власний бізнес, а не на потреби користувачів. Про те, що вони завжди керовані не якимось благими намірами створення революції в технологічному світі, а виключно зацікавленістю розвивати свій бізнес. І звідси перша теза Купера: «У нас немає жодної технологічної індустрії, немає окремої індустрії орієнтованої на інновації. У нас є лише одна індустрія — індустрія грошей».
«Є дві природні для людей рушійні сили: співпраці та конкуренції. Сила співпраці — це те, на чому побудована цивілізація. І вона була уповільнена і стримується силою мотивації конкуренції. Конкуренція — це про мету, що виправдовує засоби». І кожен сам обирає рушійну силу своєї професійної діяльності. Дизайнери часто кажуть про те, що хочуть створювати новий і кращий світ. Але це неможливо, аж допоки нами рухає сила конкуренції.
Й остання теза: «Коли ваша робота номер один розв’язувати проблеми користувачів, а якась зовнішня сила намагається спрямувати ваші зусилля на якусь іншу мету, то ваша робота номер один одразу змінюється на усунення цієї зовнішньої сили. Неважливо, чи має ця зовнішня сила більше економічної, або політичної сили, ніж ви. Ваша робота зрозуміла!» — ця репліка стала для мене ключовою в цій зустрічі. І постала вона як відповідь на питання дизайнерської спільноти: «Чому нам, дизайнерам, треба постійно доводити свою цінність і що з цим робити?». І те, що ми маємо роботи, а заразом і те, що ми не маємо робити виключно інтерфейси в нашій роботи — ця теза Купера дуже резонує з моїм власним баченням дизайн-процесу.
