Електричний Пес

2021-01-01 14:00:06 ​​ Гав! Стоп-стоп, хіба так вітаються після тривалої паузи? Точно, потрібно краще: величезний і люблячий гав усім, неймовірні електричні бро цього каналу. Звісно, не таке повідомлення очікуєш отримати вдень першого січня, однак офіційно: електричний пес Руперт повертається.

Окей, попередній рік не можна назвати достатньо продуктивний. Він, скоріше, був поставлений на паузу і контенту було максимально мало. Однак, 2021 обіцяє бути дійсно інакшим. І це не порожні слова — я, між іншим, машину часу зробив, щоб злітати у майбутнє і глянути чим все закінчиться. Тому — на нас чекає чимало пригод.

А зустрінемося ми вже у понеділок, у перший науковий тиждень 2021 року. До зустрічі о 14:00, бро! І гарних свят

#свій_пес Відкрити / Коментувати

2020-11-03 14:00:30 ​​#фотопес

А от сьогодні у нас знову крута та неймовірно гарна фотовиставка! То ж, щорічна виставка фотографій відкрилася нещодавно у Королівських музеях Грінвічу і має назву Insight Investment Astronomy Photographer of the Year. На ній презентовано найбільш захопливі знімки нашого космосу, а жюрі обиратиме найкращих у категоріях, типу «Наше сонце», «Галактики» або ж «Планети та астероїди».

Знімок нижче має назву «В'язниця технології» і є переможцем у категорії «Люди та космос». До речі, усі фотографії можна глянути тут. Відкрити / Коментувати

2020-11-02 15:00:52 ​​То коли там з‘явився новий вид мене?

Привіт, електричний бро! Ми з тобою часто говоримо про різноманітних тварин, але не так часто згадуємо саме мій вид. Звісно, такий електричний пес, як я — єдиний у всьому Всесвіті, однак просто песиків досить багато. Тому, сьогодні будемо розмовляти про вовків, величезні часові періоди і час, коли песикам почала подобатися фраза «хороший хлопчик».

«А-у-у-у!». Саме таким чином полюбляв вітати місяць спільний предок сучасного вовка та собаки. Достеменно невідомо, коли відбувся розподіл нас на дві окремі групи, однак наука виокремлює період у 20-40 тисяч років тому. Саме тоді розпочалася генетична дивергенція /різноманіття видів за рахунок різноманітних відмінностей/, а от одомашнення відбулося ще пізніше — близько 15-ти тисяч років тому.

Цікаво, що нині ми маємо 400 різноманітних порід домашніх любителів кісточок. Однак, коли відбувся такий значний розподіл? Цим питанням вирішили зайнятися вчені із відразу із декількох інститутів та університетів — інституту Френсіса Кріка /Великобританія/, Оксфордського та Віденського університету. Так от, дослідники секвенували ДНК 32 песиків віком 11 тисяч років!

Секвенування — складний біологічний процес в основі якого дослідження молекул ДНК та встановлення її первинної структури. Окей, не вдаючись у подробиці, адже таким чином можемо раптово почати допис #пробіологію: вже на той момент налічувалося близько 5 порід собак із різними генетичними предками — у Леванті, Карелії, Прибалтиці, Америці та Новій Гвінеї. Доволі велика розосередженість, правда ж?

До того ж, нинішня генетична різноманітність ще й зумовлена тим, що люди постійно брали собак із собою під час міграцій, як найкрутіших товаришів.

#протварин Відкрити / Коментувати

2020-10-23 14:00:57 ​​На скільки ж пустеля пуста?

Прийом, електричний бро! А давай ми спробуємо уявити круту подорож пустелею: з незліченною кількістю піску, розміреним звуком двигуна нашого авто та величезною порожнечею навколо. Однак, на рахунок останнього можна навіть посперечатися, адже, як виявилося, пустеля — це не таке вже й пусте місце.

Звісно, про насиченість пустелі можна говорити досить відносно. Певно, краще використати якийсь показник, правда ж? Хм, наприклад — кількість дерев. А саме таким чином і зробила команда Мартіна Брандта з Копенгагеського університету. Вчені дослідили регіон Сахари /найбільша пустеля світу, площею 9 мільйонів квадратних кілометрів/ та савану Сахель /що є ніби перехідним регіоном між Сахарою і більш родючими землями/.

Так от, для такого дослідження вчені використали дані із супутників Digital Globe і з допомогою нейромережі виявили дерева навколо! До речі, нейромережу, звісно ж, перед цим навчили ці дерева власне виявляти. Територію охопили величезну — близько 1 300 000 квадратних кілометрів!

А тепер головна штука /можна навіть сказати, що це число дня/ — 1,8 мільярдів! Саме стільки дерев виявила нейромережа на знімках. Найбільше їх знаходиться у південній частині пустелі — близько 47-ми на один гектар. Це обумовлено збільшенням кількості опадів саме на тій території. А от у посушливих регіонах їх значно менше — лише 0,7-дерева на один гектар.

#проЗемлю Відкрити / Коментувати

2020-10-22 16:01:06 #свій_пес

Привіт, електричний бро! Сьогодні вже четвер, на годиннику 16:00, а значить, що саме час нарешті відстебнути свої ремені безпеки для міжгалактичних подорожей та спокійно поговорити про канал і наші з тобою подальші пригоди!

Дописів насправді не було максимально довго, майже два місяці, а тому я дуже радий нарешті «повернутися» до наукового світу. Звісно ж, буду намагатися підтримувати гарну стабільність і інформувати про най-най-най цікавіші новини! До речі, найближчим часом тут буде з’являтися більше дописів #прокосмос, #протварин та #протехналогії.

А ще, як зазвичай передаю величезний люблячий гав тобі, електричний бро! Дякую, що залишаєшся на хвилях нашого каналу. Надалі планую все ж спробувати варіант електричних подкастів, більше розвивати формат #мега_гав та нарешті спробувати розвивати канал не тільки у телеграмі. А ще, треба взяти за чат! До того ж будь-які ідеї чи просто поради можете писати мені — @electricaldogRupert!

Не забувай реагувати та поширювати дописи! Гарних електричних штук! Відкрити / Коментувати

2020-10-21 14:00:21 ​​Як стати «електронним»?

Бро, а ти також відчуваєш, що майбутнє буквально поруч? І тут мова йде не тільки про близький вихід Cyberpunk 2077 /про який ти зможеш дізнатися більше на каналі електричного дракона/, а ще й про нові та крутезні технології: польоти на місяць — є, розумні вазони — замовляй відразу два, яблукофони без штекерів для зарядки — стоп, це не надто круте майбутнє, але воно також вже є. А як щодо зчитування власних показників відразу з допомогою електричних провідників на руці?

Над такими технологіями вже довгий час розмірковують різні вчені /майже найбільш банальне речення на цьому каналі/ Під‘єднати електричні дроти до людини — звучить надто просто і не надто функціонально. Потрібно вигадати щось дійсно крутезне, як наприклад нанесення спеціальних електронних підкладок прямісінько на руку. Хоча, у таких технологіях існують і свої мінуси: потрібно спочатку певний час тримати руку нерухомо, щоб «малюнок» не втратив свою форму, а також забути про миття рук, адже електропровідні пасти можуть швидко змиватися. До того ж «запікання» такого малюнку буде відбуватися при температурі близько 300 градусів, що не надто комфортно, правда ж?

Справжніми науковими супергероями у цій справі стали вчені із Харбінського політехнічного університету /США, штат Пенсильванія/. Команда дослідника Хуаню Ченга використали в ролі провідника тонкий шар срібла. Ефективність таких провідників залежить від, перш за все, їх нанесення, адже воно відбувається у два етапи.

На першому етапі на руку наносять шар суміші полівінілового спирту та карбонату кальцію. Ці елементи необхідні для того, щоб зменшити температуру запікання провідників на руці. Далі наносять наночастинки срібла товщиною 50 нанометрів. Увесь цей процес відбувається з допомогою 3D принтеру, закріпленому прямісінько на руці майбутньої кібернетичної людини. А у кінці потрібно всього лиш висушити візерунок феном протягом 30 секунд.

Для чого ж взагалі їх використовувати? Для початку — такі візерунки дуже гарні. Однак, функціонал у них також потужний: можна вимірювати власну температуру тіла та рівень вологи. А ще, з допомогою світлодіодів буквально робити світло пальцями! Взагалі, з допомогою датчиків зчитування можна вимірювати ще більше показників, однак поки такі експерименти відбуваються лише у тестовому режимі.

#протехнології Відкрити / Коментувати

2020-10-20 13:00:07 ​​#фотопес

А у мене тут є найкращий спосіб згадати за найбільш візуальну рубрику нашого каналу: у лондонському Музеї природньої історії відкрилася виставка Wildlife Photographer of the Year! Там представлені найкрутіші фотографії дикої природи за рік. Їх було обрано з-поміж близько 50-ти тисяч інших фотографій!

Найгарнішою було визначено фотографію амурського тигра, який обіймає дерево Відкрити / Коментувати

2020-10-19 14:00:27 ​​Чуваче, ціную тебе на 9 балів

Величезний гав тобі, електричний бро! Під час своїх міжгалактичних мандрів наштовхнувся на доволі цікавий матеріал про винагороду, дружбу та головний мозок. І, звісно ж, не міг із тобою не поділитися. Дізнаємося сьогодні про оцінку дружби, її критерії та ... Тому, застрибуйте до наукового зорельоту, адже наступна зупинка — орбіфронтальна кора головного мозку людини!

Окей, ми на місці! Орбіфронтальна кора — це певна частина префронтальної кори головного мозку людини, яка виконує дуже важливу функцію. І хоч її ще досить мало дослідили, однак більшість експериментів доводить, що в основному вона формує наші навички передбачення наслідків подій відповідно до отриманих або ж не отриманих винагород. Простіше кажучи, саме орбіфронтальна кора підкаже, що передивлятися другу частину Тора перед важливим іспитом не є корисним кроком /лише у випадку, якщо це іспит із знання кіновсесвіту студії Marvel/

Також ця кора має досить важливу місію і у формуванні дружніх відносин. Саме у цьому й переконалися нейробіологи із університету Кобе /Японія/ під керівництвом Йосуке Охцубо Дослідники провели експеримент, у ході якого можна було виявити на скільки орбіфронтальна кора «вмикається» під час оцінки дій з боку друзів. Спочатку досліджували 22 людини з допомогою анкетування, а потім підключили також фМРТ сканування для виявлення активності у певних ділянках мозку.

Людей просили уявити три варіанти ситуації: у першій після отримання гарної оцінки на іспиті /цікаво, можливо це дійсно був іспит по супергеройському кіновсесвіту/ друзі дарували торт, у другій писали коротке привітання, а у третій — взагалі ігнорували. Закономірно, що чим вагоміший був знак уваги — тим більшу оцінку отримували дружні стосунки. Однак, цікаво тут те, що саме під час обдумування оцінки активно задіювалася орбіфронтальна кора головного мозку. А це свідчить про те, що така оцінка передусім оцінювалася з точки зору продуктивності та корисності для людини.

А ще, орбіфронтальна кора стимулює викид дофаміну /нейромедіатору, що дозволяє відчувати задоволення/, як позитивного підкріплення. Цікаво, що у дослідженні електричної стимуляції цієї ділянки мозку у людей із депресією значно покращувався настрій.

#промозок Відкрити / Коментувати