10 років тому я запросив Артема до себе в офіс Студентської Свободи. Відтоді він був завжди поруч. Ми разом боролися з режимом Януковича, під час Революції Гідності і так званого «штурму ОДА» в 2014 його поранили в шию з травматичної зброї, а наступного дня його арештували, звинувативши у «масових заворушеннях».
Згодом Артем пішов добровольцем до полку «Азов». Після служби повернувся у правий двіж і став відомим на всю Україну вуличним митцем, започаткувавши рух «Оліфант».
З початком «Священної війни» він був мобілізований до 25 Січеславської бригади. Перед його від’їздом на фронт ми встигли зустрітися, випили кави, поговорили про життя, обійнялися, і він поїхав. А сьогодні мені повідомили, що він загинув у бою біля Авдіївки.
Артеме, десять років тому я запросив тебе в цю велику пригоду і провів в останню. Ти казав, що я твій другий батько, і ми домовлялися що це ви будете мене ховати. А тепер я не знаю кому повертати твої книжки…
Артем «Мураха/Ісус» Мураховський. Присутній
Dorolenko
