"НАШУ МАШИНУ РОЗСТРІЛЯЛИ З ГРАНАТОМЕТУ": ІСТОРІЯ МЕШКАНКИ БУЧІ
Кожне зруйноване війною місто — це біль усіх жителів України. Люди по всій країні кажуть: "мій Маріуполь", "мій Ірпінь", "моя Буча". Але є ті, хто має власну історію про пережите саме у цих містах. Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова збирає історії мирних людей, які постраждали від війни.
Ваша історія має значення. Розкажіть її на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися.
Своєю історією поділилася з Музеем журналістка Євгенія Бобрик, яка двічі втікала з донькою з Бучі. При першій спробі виїхати їхню машину розстріляли з гранатомету. Історія Євгенії — про тижні у підвалі без світла, тепла та зв'язку, про страшні години евакуації та перетин кордону без документів, які згоріли у машині. Історію ілюструвала її донька Настя.
