Ураховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини, пор | ЕКСТРЕНА ЮРИДИЧНА ДОПОМОГА️

Ураховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини, порушення порядку відсторонення від виконання посадових обовязків, встановленого Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», прав позивачки на працю, приватне життя суд вважає вимоги позивачки ОСОБА_1 правомірними та такими, що підлягають задоволенню в частині скасування наказу № 276-к від 08.11.2021 про її відсторонення від роботи на час відсутності щеплення від COVID-19.

При цьому суд не приймає до уваги позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оскільки вона суперечить обставинам, встановленим судом у судовому засіданні.

Крім того, не приймає суд і посилання відповідача на практику Європейського суду з прав людини у контексті виправдання дій відповідача при відстороненні працівника від виконання ним роботи, бо в протилежному випадку це суперечило б суті та змісту самої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покликаної до забезпечення і розвитку прав людини та її основоположних свобод у будь-яких сферах особистого/суспільного/трудового життя цієї особи. Крім того, і у приведених самим же відповідачем прикладах судової практики ЄСПЛ, і в інших випадках Європейський суд дотримується послідовної практики, за якою обмеження прав особи дійсно допускається, але будь-які втручання мають бути виправданими, здійснюватися виключно відповідно до закону і мати на меті законні цілі, виправдані у демократичному суспільстві.

Крім того, не можуть бути застосовані у цій справі висновки, сформульовані Верховним Судом від 10.03.2021 у справі № 331/5291/19, на які також послався відповідач у запереченні на позовну заяву. Приведений прецедент не є тотожним предмету спору у даному випадку.

За відсутності в матеріалах справи доказів делегування органом місцевого самоврядування повноважень, визначених статтею 5 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» міській комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, суд також вважає некоректним посилання відповідача, у підтвердження своїх вимог, на протокол цього органу від 04.11.2021 № 17.

Щодо вимог про стягнення невиплаченої заробітної плати за час незаконного відсторонення позивачки від роботи, суд вважає необхідним зазначити таке.

Кодексом законів про працю України не врегульоване питання про матеріальну компенсацію працівникові часу невиконання ним трудових обовязків у звязку з його незаконним відстороненням від роботи.

За умови відсутності у наказі № 276-к від 08.11.2021 кінцевого терміну його дії, поєднання умов повернення до виконання трудових обовязків позивачкою ОСОБА_1 із фактом здійснення нею щеплення на COVID-19, від якого позивачка на підставі статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» має право відмовитись на законних підставах, у звязку з чим її відсторонення від роботи може тривати невизначений проміжок часу, що по своїй суті є аналогічним звільненню, суд в даній ситуації за аналогією закону вважає можливим застосувати положення статті 235 Кодексу законів про працю України.

За змістом частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

З метою ефективного захисту порушених прав позивачки ОСОБА_1 , виконуючи завдання цивільного судочинства щодо справедливого вирішення справ по суті, суд вважає необхідним зобовязати відповідача заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - ліцей «Гармонія» Мирноградської міської ради Донецької області на користь позивачки ОСОБА_1 виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з часу відсторонення 08 листопада 2021 року до часу фактичного виконання судового рішення, обрахованої відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого