Про французькі вибори президента Франція білих комірців та пе | #файнаФранція

Про французькі вибори президента

Франція білих комірців та пенсіонерів проти Франції службовців та робітників, Франція великих міст проти сільської Франції, європейська Франція проти Франції національного суверенітету: самe за таким принципом розколоте французьке суспільстві, за підсумками першого туру президентських виборів.

Якщо порівнювати нинішні підсумки виборів з 2017 роком, коли у другий тур теж вийшли Еманюель Макрон та Марін Лє Пен, то цього разу позиції чинного президента зміцнилися на 3,6%. Лє Пен теж покращила свій результат на 2,1 %. У випадку з Макроном Le Monde вважає, що його президентський статус утвердився за рахунок пандемії та війни в Україні, тоді як Марін Ле Пен вдалося «вловити занепокоєння французів щодо купівельної спроможності».

Розкол між багатими та бідними у Франції прийшов на зміну розколу між правими та лівими, вважає французький соціолог Жером Фурке «Це протиставлення двох соціологічних та культурних блоків, – коментує він результати першого туру. Чим вище ми піднімаємося соціальними сходами, тим більше знаходимо прихильників кандидата Макрона».

За чинного президента голосують також багаті французькі пенсіонери, які традиційно голосували за правих «Республіканців». Сьогодні вони обирають Макрона. Він здається їм вартим ловіри на тлі кризової міжнародної ситуації. Голосуючи за нього, вони прагнуть стабільності. Водночас серед виборців Лє Пен — громадяни із найскромнішими доходами.

У 2017 році вихід Лє Пен до другого туру був шоком для більшої частини французького суспільства. Через 5 років повторення цього сценарію більше не викликає у французів сильних емоцій. І попри розрив, у першому турі між Макроном та Лє Пен, результат другого туру непередбачуваний.

Катастрофа традиційних правих і лівих сил, «Республіканців» та Соціалістичної партії, позбавляє чинного президента автоматичної перемоги у другому турі. Кандидатка від Соцпартії, Анн Ідальго закликала своїх прихильників голосувати за Макрона, але вона отримала лише 1,7% голосів.

Менш 5% набрала кандидатка від «Республіканців», Валері Пекресс, тоді як 5 років тому її попередник Франсуа Фійон отримав у першому турі близько 20% — і це попри корупційні скандали, що передували виборам. Пекресс також закликала прихильників у другому турі віддати голоси Макрону.

Кандидат від партії Зелених Янік Жадо виступив із закликом голосувати за чинного президента, щоб протистояти вкрай правим, але він отримав близько 4,5%. Навіть зібрані разом голоси виборців лівих, правих, комуністів та зелених не матимуть вирішального значення.

На відміну від Еманюеля Макрона Марін Лє Пен залишається так званий «резерв» голосів. Голосувати у другому турі за главу «Національного об'єднання» закликав украй правий політик Ерік Земур, який отримав близько 7% голосів.

Власником золотої картки другого туру 24 квітня став Жан-Люк Меланшон. Очільник праворадикальної «Непокірної Франції» отримав майже 22%. «Жодного голосу пані Лє Пен», — промовив він кілька разів, звертаючись до своїх прихильників у неділю ввечері. Однак, Меланшон не закликав їх голосувати за Еманюеля Макрона. Тому є імовірність неявки виборців «Непокірної Франції», які виступають проти економічної та соціальної політики Макрона, зокрема проти підвищення пенсійного віку або перегляду принципів видачі допомоги найбіднішим верствам населення.