Написати текст про вагітність виявилося набагато складніше, ні | Нікому не кажи

Написати текст про вагітність виявилося набагато складніше, ніж я думала. Цей канал я сама того не знаючи, почала в її перші дні. І чим далі я рухалася таймлайном тижнів і триместрів, тим складніше було писати, не посилаючись на контекст.

І ось, коли настала законна черга говорити, нічого не приховуючи, говорити на повну міць перестало хотітися. Останні кілька тижнів я перебуваю в стані чарівного усамітнення: хочеться всі переживання проживати на самоті. Перетравлювати це все спочатку наодинці. Є у цьому стані щось тваринне, і я від цього чесно ловлю кайф.

Парадоксальний стан, коли я нарешті вперше почуваюся на піку енергії, але з рефлексіями в рупор хочу почекати. Я в собі переживаю табун змін, відчуваю себе і тендітною, і сильною, і дорослішаю швидко сильно, інакше. Я з багатьма речами прощаюсь – назавжди чи тимчасово. І всім цим дуже хочеться спочатку насолодитись тут і зараз, самою. Можливо так я акумулюю сили перед зустріччю з одним із головних людей у моєму житті. Перед зустріччю із самим життям.

Я хочу лише сказати: я дуже скоро повернуся, впевнена. Знаєте ж, що бути вагітною жінкою – це постійно кочувати з одного стану до іншого. Про них обов'язково хочу розповісти, але поки що трошки помовчати.

А загалом:
— Кріс, як ти? 

Ой, народ, я в космосі, і він реально немає меж