2022-05-15 12:20:53
Що не так з податками
Розробників податкової політики і фіскальні органи активно критикують, але це не дивно- податки не хочеться сплачувати якщо вони йдуть на незрозумілі суспільству цілі. Тому податкові новели представляють суспільству як крайню необхідність, та обґрунтовують наступними речами
Верховенством права і тезою, що податки мають сплачувати усі.
Ми гармонізуємо податкову систему з ЄС, ставки податків у нас не можуть бути нижче чим у ЄС
Нам потрібно більше надходжень для виконання функцій держави.
Що ж маємо по факту?
Щоб податки сплачували усі пропонувалась фіскалізація через запровадження касових апаратів, перевірки бізнесу, зміна керівництва податкових і митних органів. Також потрібно віддати належне, що дійсно багато у чому покращилось адміністрування і сервісне обслуговування податків.
Головне чого не було зроблено це наголосу до якої моделі економіки прагне Україна і суспільство. Адже на виборах у всіх лібертаріанський настрій, і він одразу ж стихає після перемоги на них. Виявляється кейнсіанство і соціалізм це надовго.
Начебто податки мають сплачувати усі, але на практиці не завжди це виходить, і не тільки в Україні. Головна задача – це мінімізувати обсяг уникнення від оподаткування, і виключно кнутом цього не досягти.
При підвищенні акцизів на сигарети чи пальне, нам кажуть – а у ЄС ще вищі ставки, і нам доведеться підвищувати податкове навантаження і далі.
Що там до речі з ринком сигарет зараз все ок? До війни частка нелегального ринку була вищою за 20%. В процесі війни значно вища. Адже якщо раніше нелегальна продукція продавалась через маленькі магазини, кіоски, розкладки та інтернет то тепер сигарети за 39-40 грн можна побачити у великих торговельних мережах. Мінімальна сума податків лише має перевищувати 40 грн з пачки.
Про нелегальний ринок пального зараз недоречно писати.
А ось про європейські підходи щодо справляння податку на нерухомість все руки не доходили (сплата податку з урахуванням вартості нерухомості). Пояснювали це багатьма причинами – не актуальністю питання, складністю адміністрування, не заповненням реєстрів, дефіцитом кадрів. Краще б дали відповідь – а скільки податку на нерухомість сплачено з арештованого майна Медведчука, якщо взагалі щось було до бюджету сплачено.
І про оподаткування заробітних плат не згадували, що в Румунії і Болгарії податок на доходи – 10%, а у нас 18% і 1,5% військовий збір.
Про понижену ставку ПДВ на соціальні товари в ЄС згадували лише на круглих столах. Чому це не впроваджується в Україні? Відповідь влади – важко адмініструвати.
Можливо доречно було зменшити ці державні функції там де це можливо. Простий приклад – у кожній області в Державній службі статистики є відділ цін – саме вони рахують інфляцію (до речі часто її коригують в ручному режимі). Таких спеціалістів 140. Їхня задача - ходити по магазинах і моніторити ціни вручну
Натомість можна просто змінити методику фіксації цін – вибрати товари, постачальників, здійснювати моніторинг через їх онлайн магазини, де немає онлайн магазинів – постачальники на електронну пошту надсилали б дані. Є програмне забезпечення, для обробки багато часу не потрібно. 75% персоналу скоротити, вивільнені ресурси спрямувати на інші функції. І таких точок зниження видатків вистачає.
Реальні податкові реформи штука важка, але вони потрібні для забезпечення економічного прориву
108 views09:20
Ф
