Бахмут.
Дід - 90 років, сидить рубає в місті дрова. (Зараз місцеві варять їжу на вогнищах. Ані світла / ані води в місті давно немає).
Їхати з міста його не переконую, знаю, що не допоможе…
Але, якось розговорились. Виявилось, що в нього онука 12 років, сидить в квартирі.
Для розуміння, прильоти по місту у Бахмуті - це просто кожну годину. Тільки лягає в різних місцях. В їхньому дворі за цей час вже прилітало разів 5. Вікна вибило. Дерева порізало. Сусідні будівлі потрощило.
Кажу, дід, ти майже століття прожив. Ну подумай про онуку.
- Та я їм кажу, їдьте. Але дочка моя не хоче без мене. А я кому там потребен?
В них сім’я - дід, його донька, її чоловік і дівчина 12 років. Світогляд нормальний, вони не «ждуни».
Шукати їм притулок в мене просто немає часу і можливості.
Кину тут - може хтось допоможе.
