«У мене також є діти та онуки – такі, як ви. Будь ласка, і ви також сприймайте мене як вашу маму, бабусю. Ви заслуговуєте на краще в усьому. Я завжди підтримуватиму вас і буду поруч із вами, щоб ви були щасливими і ваші мрії здійснювалися. Бажаю, щоб на ваших гарних обличчях завжди була усмішка».
Це слова мого великого друга та друга України – пані Еміне Ердоган, сказані на іфтарі – святковому прийомі їжі, який вона влаштувала для кримськотатарських дітей з України. Вже майже 800 українських дітей знайшли новий тимчасовий безпечний дім під мирним і гостинним небом Туреччини.
Приймаючи українців, допомагаючи Україні всім, чим може, ця країна вкотре демонструє: чужого горя й чужої війни не буває. Принаймні для чуйних, небайдужих – справжніх людей.
