Фотографії окупованих українських міст художниця Олександра Кр | Олена Зеленська | Olena Zelenska
Фотографії окупованих українських міст художниця Олександра Кроліковська вимочує у спеціальному розчині – і їх назви зникають. Бо росія прямо зараз стирає їх із лиця землі.
Цей красномовний перформанс відбувається на виставці сучасного українського мистецтва «Захоплений будинок» (The Captured House), що сьогодні відкрилася у Берліні. Понад 200 робіт українських митців, які в режимі реального часу документують й переосмислюють злочини росії, привезли до Німеччини, аби показати: захоплений будинок, яким нині є Україна – зовсім поруч. Й жах, який у ньому відбувається, фактично стукає у двері Європи.
У цієї виставки жіноче обличчя: її готувала команда, що повністю складається з українських арт-менеджерок.
“90% робіт – теж жіночі, – розповідає організаторка, управляюча директора культурної агенції Port Юліана П’яних. – Тому що чоловіки-митці, що мали б творити, замість цього нині захищають нашу країну. Тож жінки очолили культурний фронт, аби голос України у світі не стихав ні на мить”.
В експозиції представлені картини, скульптури, аудіовізуальні твори та фотографії, які є артхронікою війни в Україні. Приміром, тут є серія Євгена Малолєтки про оборону Маріуполя воїнами ЗСУ, останні кадри фотографа Макса Левіна з евакуації Ірпеня. Є й експонати, чиїми “творцями” були російські війська: вивезені з Ірпеня, обвуглені, розстріляні побутові речі. Неможливо без жаху дивитися на понівечені праски чи торшер, якими ще два місяці тому користувалися щасливі, мирні сім’ї. Однак саме вони можуть передати усю трагедію війни, про яку – на щастя – європейці знають лише зі смартфонів.
Експозицію організувала агенція культурного менеджменту PORT. за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України, Міністерства закордонних справ України та Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти.
Виставка повністю безкоштовна та триватиме у Берліні до 15-го травня. Далі її побачать у Амстердамі, Римі та Парижі. Пишаюся українськими митцями та запрошую усіх, хто за кордоном, відвідати її: щоб мистецьке обличчя України, нині зранене, проте не скорене війною, побачили в усьому світі
