Не тільки сьогодні – наш День Незалежності тепер щодня. Кожного відвойованого дня, відстояного ЗСУ й відбитого ППО, забезпеченого мільйонами невтомних рук і сердець.
Не тільки в даті на календарі – у кожному поверненому полоненому, що знову обіймає близьких, у кожному метрі деокупованої землі, кожному «Як ми на вас чекали, рідненькі!», у кожній мовчазній сльозі полегшення.
У вчасно накладеному турнікеті й у першому кроці після поранення – нехай на протезі, але кроці.
У новому домі, зведеному на розтрощеному ракетами дідівському подвір’ї, у новому врожаї на розмінованому полі.
У дітях, які вчаться, мріють і просто всміхаються.
У нашій пам’яті про загиблих і любові, яка не загине ніколи.
Наш День Незалежності – кожний, коли ми відповідальні за тих, хто поряд і кому потрібна наша допомога. Це день врятованих і тих, хто рятує: з-під уламків, у лікарнях, просто на життєвому шляху.
Кожен день, який ми живемо свідомо та сміливо, – це День Незалежності.
Із Днем Незалежності, незламні, людяні, небайдужі! І нехай ним буде кожен день нашого життя.
