Говорити з дітьми про смерть — завжди важко. Та, на жаль, з по | Олена Зеленська | Olena Zelenska

Говорити з дітьми про смерть — завжди важко. Та, на жаль, з початком війни говорити з ними про це доводиться дедалі частіше.

Чому так важливо підібрати правильні слова? Бо дитина може подумати, що дорослий покинув її через те, що вона погана. Або ж навпаки – померла людина погана, бо покинула своїх близьких. Так у дитини може сформуватися враження: довіряти у цьому світі нікому не можна.

У Довіднику безбар‘єрності ми разом з психологинею Наталією Акульшиною підготували матеріал, що допоможе вам пояснити дитині смерть рідної людини.

Якщо коротко:

Головне – не приховувати правду і не зволікати. Однак не варто детально розповідати, як саме це сталося.
Сказати дитині про смерть повинна найближча людина, якій вона довіряє.
Говоріть повільно і робіть паузи, щоб дитина мала час зрозуміти, а ви – тримати почуття під контролем. Треба сказати: «Хоча в твоєму житті цієї людини вже не буде, але її любов не зникне. Вона буде з тобою назавжди в пам’яті».
Дайте дитині час, щоб усвідомити це, і терпляче відповідайте на запитання.
Якщо дитина розпитує про померлу людину, намагайтесь не блокувати спогади про неї.
Не заперечуйте почуття дитини: «Не плач», «Заспокойся». А навпаки – приймайте будь-які емоції.

Детальніше — у матеріалі. Наше головне завдання: зберегти здоров’я та психіку наших малюків, щоби втрати війни якнайменше їх травмували