Завжди дивуюсь і пригнічуюсь, коли починають порівнювати трагедії – людей чи народів. Вимірювати, у кого більше жертв, чий біль сильніший.
Кожен акт тероризму – злочин. Кожна жертва – горе. От чому реагувати на агресію, тиранію, будь-яке зло у світі треба вчасно, коли воно щойно з’явилося. Бо коли воно перетне кордони, буде важче.
Агресія хоч де у світі – маркер загальної небезпеки. Навіть якщо здається, що вона далеко.
Так відповіла на питання журналістів Індонезії, Японії, Південної Кореї, Камбоджі, Таїланду, Монголії та Сінгапуру, щоб передали жителям країн Азійського регіону. У багатьох із них бувала з візитами й добре знаю, що людей там хвилює те саме, що й в Україні: мир і добробут для їхніх родин. Думаю, вони зрозуміють і мене, й Україну.
Бо ми бажаємо всім ніколи не знати агресивного нападу, який нині мусимо стримувати. Але, щоб зберегти свій мир, світ теж має діяти.
