Вже 274 справи про сексуальне насильство, вчинене щодо українц | Олена Зеленська | Olena Zelenska
Вже 274 справи про сексуальне насильство, вчинене щодо українців загарбниками, веде Генеральна прокуратура України.
З кожним місяцем дедалі більше людей наважується говорити про свій тяжкий досвід. Це стає можливим, коли постраждалі почуваються захищеними, перестають боятися.
Вони дуже відважні люди. І деякі з них знаходять сили, щоб не лише свідчити, але й допомагати іншим. Зокрема, це жінки й чоловіки, які пройшли катівні, російський полон, тортури, розлуку з близькими, відчай і невідомість, а нині адвокатують питання постраждалих від насильства, працюють у громадських організаціях і лікарнях, знімають документальне кіно, привертаючи увагу до російського насильства та його жертв.
Спеціально не називаю імен, щоб не перешкоджати слідству. Але мені дуже відгукнулася думка одного із правозахисників: що всі люді з досвідом полону, насильства, катувань стикаються далі з майже однаковими труднощами. І це не лише психологічні труднощі, але й соціальні, юридичні та, звісно, економічні.
Щоб відновитися, потрібен ресурс. Це стосується як країни, так і окремих людей. Постраждалі від сексуального насильства під час війни не можуть чекати на «класичні» репарації, коли війна закінчиться чи коли Росія погодиться сплатити відшкодування. Діяти треба негайно.
Тому на сьогоднішній Київській міжнародній конференції «Відновлення прав постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом: елемент миру та світової безпеки» за участі представників уряду та парламенту, громадських організацій і широкого кола міжнародних партнерів ми говорили про Проєкт з надання невідкладних проміжних репарацій.
Це спільна робота багатьох структур: Офісу віцепрем’єрки, урядової уповноваженої, Глобального фонду тих, хто пережили насильство, та інших урядових, громадських і міжнародних організацій. Найважливіше, що ця робота здійснюється в тісній співпраці з постраждалими.
Але репарації – не лише економічна підтримка. Вони ще й важливий крок до відновлення справедливості. Така справедливість потрібна не тільки Україні, але й світу, для якого людяність – одна з базових цінностей.
Тому, доки не створено міжнародний компенсаційний механізм і конфісковані активи Росії не спрямовані на підтримання України, нам дуже важлива відповідна допомога країн-партнерів.
Ми не можемо скасувати той біль, якого вже завдав агресор. Але можемо бути для цього болю знеболювальним. Показати, що не всі у світі вбивці й ґвалтівники, що допомога та підтримка є. Є справедливість. І завжди є заради чого жити.
