Ювентусу можна дорікати за невидовищний стиль та говорити, щ | Думки Диванного Експерта
Ювентусу можна дорікати за невидовищний стиль та говорити, що така команда повинна грати яскравіше. Але це приблизно таке ж заняття, як і дивитися матч Баварія – Динамо. Тобто незрозуміла й дурна затія.
Б'янконері останніми роками пережили чимало потрясінь. Більшість із них було створено для себе своїми ж зусиллями. А прощання із Аллеґрі виглядало символом розлуки з Ювентусом, який здатен вигризати перемоги попри втрати у складі та ім'я суперника.
Бонуччі не даремно сказав, що Роналду обмежував команду. Так і було. Кріштіану багато віддавав, забираючи натомість ще більше. Втім, авжеж, проблема була не лише в Роналду – він ж просто найманець. Не має сенсу знову згадувати про експерименти керівництва із пошуками рецепту створення надтопклубу.
Аллеґрі цього літа прийняв Ювентус у гіршому стані, ніж залишив його два роки тому. Це найкрасномовніша оцінка усьому, що відбулося в Турині за період його відсутності. Рецепту не було знайдено, а тому покликали назад того, хто «принаймні» виводив Юве до фіналів ЛЧ та не вилітав від першого-ліпшого Порту в 1/8-й.
Важкий старт сезону – далеко не новина для Макса. І поточні мінус десять від Наполі виглядають справді небезпечно. Здається, це вже сильніший Наполі, ніж 6 років тому. Серія А також, загалом, сильніша – це вже точно, без «здається».
Втім, учорашній матч проти Челсі нагадав дещо давно забуте. У Юве знову є те, за що Сімеоне одного разу демонстративно схопився після матчу проти цього самого Юве. І вже, якщо потрібно, то й Локателлі кинеться під удар опонента, а Бонуччі ситуативно зіграє на вістрі. Складається враження, якщо зробити один дзвінок до Ґенуї, то й Стураро вже сьогодні приїде, аби в суботу вийти на дербі проти Торіно і стати найкращим на полі. Дарма, що так не можна.
Хоч Аллеґрі, мабуть, не вміє організовувати Суперліги, але він повинен подобатися Аньєллі. Ювентус повернувся. Як і гра топфорварда Лукаку, який у матчі проти топкоманди знову нічого не показав.
