В часи, коли трава була трохи зеленішою, а Мірча Луческу з'являвся у Києві не більше, ніж три-чотири рази на сезон, усі ми сиділи у Вконтактє.
Більшість із нас полюбляла пафосні цитатки про успіх та самотніх вовків, які прагнуть досягнути успіху, тому й, власне, є самотніми. Ми радо вставляли ці фрази собі у статус особистої сторінки.
Просто раптом чомусь згадалося.
Петраков – нормальний (мабуть, навіть дуже хороший) футбольний тренер. Публічна ж поведінка Петракова – дитячий садок та іспанський сором.
Найбільша проблема Петракова – це сам Петраков. Він не розуміє: його критикують не за тренерство та ухвалені рішення, а за те, як він їх подає та коментує, відверто роблячи із себе посміховисько.
