'Головний інструмент письменника - спостережливість!' - каже м | Путь графоманки

"Головний інструмент письменника - спостережливість!" - каже мені вусатий лектор в видеокурсі Writing Fiction. "Спостерігайте кожен день! Записуйте свої спостереження, цікаві деталі, ситуації, слова... А потім діставайте їх зі свого блокнота і змішуйте".

Мій блокнот:
02.02. У кота проблеми. Як я це зрозуміла? Третій день починаю ранок з кави, а не з прибирання котячого лотка. Де какашки, кіт?

(Далі туман ветеринарної діагностики, записи відсутні)

06.02. Виявляється, у кота застрягло гівно в кишківнику. І не просто застрягло, а так, що довелося робили операцію. Це як клізма, тільки навпаки - коту залазять у живіт і проганяють все застрягле назовні.

7.02. Годуємо кота зі шприца паштетом і чекаємо, поки він знову накопичить достатньо гівна.

(Далі перерва на ритуальні ацтекські танці для лікування кишкової непрохідності)

14.02. Кіт посрав. Нє, ви не зрозуміли. Кіт посрав!!! *розмазує сльози щастя по щоках*
Починаю розуміти юних матусь, які цілодобово говорять про своїх дітей - до пізньої ночі розсилала друзям відео, на якому кіт сере в оточенні анімованих сердечок.

15.02, ранок: Дзвонили родичі. Запропонували не обмежуватися відео, а зробити на пам'ять колаж. На слові "колаж" зображали московський акцент і посилено акали. Дивні якісь.

15.02, вечір: Я щаслива. Кіт щасливий. Не знаю взагалі, хто зараз щасливіший - кіт, я або ті двадцять сім людей, які отримали мою відео-листівку з гівном.

Бачте, пане лектор, я старанно роблю всі завдання. Піду тепер писати гостросюжетну фантастику.