Мій челендж останнім часом: навчитися НЕ погоджуватися на теми | Завтра здам текст 100%

Мій челендж останнім часом: навчитися НЕ погоджуватися на теми, які не драйвлять.

Будні фрилансера можуть бути такими:
1. Купа текстів у розкладі, і усі такі, що хочеться написати прямо зараз;
2. Купа текстів у розкладі, але половина (якщо не більшість) таких, за які взагалі не хочеться братися.

Як людина, яка почергово буває в обох ситуаціях, я поставила собі за мету знаходитися у варіанті 1, та не допускати варіанта 2. Поки що виходить з перемінним успіхом.

Ось список поганих причин щоб погодитися написати якийсь текст:

1. "Ми давно у френдах з людиною, яка його замовляє, вона класнінька, чо б не взятися".

2. "Я вже колись писала текст для цієї компанії, тоді тема була норм. Ця скучна, але ладно вже, візьмуся".

3. "Я вже погодилася писати для якогось замовника, ми все обговорили, а потім він прислав тему, а вона нецікава\складна. Але шо ж, ми ж вже домовилися".

4. "Ця компанія входить в ТОП-3 кращих IT-компаній України. Тема так собі, але ж яка компанія! Візьмусь!".

5. "Зараз у мене є трохи зайвого часу, а тут пропонують текст, треба брати"

6. "Піарниця компанії мене дуже хвалила і явно хоче працювати зі мною, як тут відмовиш?".

7. "Мене цьому замовнику порадив друг, не можу ж я підвести".

8. "Тема хрінова, але заплатять на 500 грн більше, треба брать".

Варіантів ще може бути безліч, але усі вони - про компроміси з собою. А компроміси з собою призводять до того, що відкриваєш документ, закриваєш документ, відкриваєш документ, закриваєш документ, прокрастинуєш, втрачаєш час, сам себе ненавидиш, хочеш кинути об стінку ноут, і врешті вигораєш.

Словом, тексти треба брати в роботу такі, які хочеться писати. І крапка.