Напередодні 34-річчя вирішила подарувати собі кілька безтексто | Завтра здам текст 100%

Напередодні 34-річчя вирішила подарувати собі кілька безтекстових тижнів. Почуваюся зараз трохи зомбі, який з останніх сил повзе на четвереньках, щоб нарешті відмучити останні чотири тексти і перепочити.

Це той момент, коли вже не мотивують ані гроші, ані примарний розвиток, ані цікаві теми, за які в іншій ситуації радо взялася б. Просто хочеться взяти паузу, щоб без правок, безкінечних переписок, і забитого вщент Трелло.

Це має бути відпустка чисто для себе - не подорож, не поїздка до родичів, а життя в задоволення: піклування про своє тіло, неспішні сніданки, прогулянки та книжки.

Поки думала над цією відпусткою та тягнула до неї час зрозуміла таке: різниця між справді класним текстом і пересічно виконаною роботою - у драйві.

Коли ти пишеш на драйві, тоді шукаєш кращі шляхи, вибудовуєш структуру з задоволенням і радо відшліфовуєш текст перед тим, як його віддати. Це видно та відчувається.

Коли драйв зникає - можна виїхати на майстерності та "набитій руці", але різниця разюча. Виходять просто прохідні тексти, які здаєш щоб здати. А я так не люблю і не хочу. Саме тому беру паузу на кілька тижнів.

Врешті фрилансерка я, чи хто, щоб мати змогу собі таке дозволити? )