2021-04-27 09:00:39
Під час конфліктів ми схильні узагальнювати та оцінювати. Це викликає опір і захист у відповідь. Ненасильницьке спілкування пропонує інший спосіб донесення думки: не оцінювати, а говорити про факти, почуття й потреби, висловлювати прохання замість вимоги.
ФРІшниця Юлія Кабанець поділилася досвідом та розповіла про ненасильницьке спілкування у житті. Публікуємо фрагмент з інтерв'ю тут, більше читай за посиланням
4 Кроки ННС Перший крок — це спостереження. Я спостерігаю/бачу/чую щось у ситуації, яка не покращує моє життя. Наприклад: "Коли я бачу непомитий посуд, я..."
Другий крок — це почуття: далі я скажу, як я почуваюся, коли спостерігаю/чую те, що відбувається. Це мають бути саме емоції (якісь почуття і відчуття): "Коли я бачу непомитий посуд, я відчуваю смуток". До речі, в нас зазвичай дуже малий словарний запас почуттів, раджу пошукати в інтернеті назви різних емоцій.
Третій крок — це потреби: чого я потребую в цій ситуації; яка причина моїх почуттів? Тут важливо саме сказати про потребу. Важливо усвідомити всю глибинну суть, яка спонукає мене почуватися так: "Я відчуваю смуток, бо хочу прийти і відпочити, а не стояти біля мийки, а також хочу, аби наші домовленості діяли".
Четвертий крок — це прохання. Я кажу людині якісь конкретні дії, які хочу бачити у конкретній ситуації. "Я краще почувався/-лася б, якби ти міг/могла мити посуд за нашою домовленістю". Людина має зрозуміти, що їй потрібно змінити власне у своєму підході й поведінці. Якщо ми знаємо, як виправити ситуацію, то треба сказати про це, бо думки ми читати не можемо.
177 views06:00
Ф
