■ я не згадую про тебе щодня. вже згадую навіть рідше, ніж инш | космічна різьба.

■
я не згадую про тебе щодня.
вже згадую навіть рідше, ніж инші -
тільки найліпші частини: три вишні
напроти двох вікон, сонячні плями
на підвіконні й квартал Сонячний,
ще вчителька української.

ти стоїш у мене на полиці:
розм'якшене вугільне серце,
важка чорна грудка землі,
мертвий дельфін із
донецького дельфінарія,
шмат шиферу з чийогось даху.

цій виразці вже достатньо років,
аби піти в перший клас до школи,
проте там їй важко буде розказати,
звідки вона.