#мікроблоґ від Cat Kulynych. Рефлексія на Stray Я дуже стар | GameStreetUA
#мікроблоґ від Cat Kulynych. Рефлексія на Stray
Я дуже старалась описати все без спойлерів, але то можливо, що в мене не вийшло.
Ви ж знаєте про таке явище, як книжкове похмілля? Це коли ти закриваєш книгу із дзвінким відчуттям завершеної історії, і ще якийсь час не в змозі почати нову історію, а всередині так водночас приємно і трохи сумно. Деякі ігри також дарують це відчуття.
Stray я чекала з моменту, коли натрапила на заголовок новини, щось типу "Створюють гру про котика". Як можна інакше, якщо я люблю котиків та забавки? Але рудому бешкетнику і його розробникам вдалось мене обвести навкруги пальця. Я очікувала просту гру про кота, а отримала натомість історію про людей, де в головній ролі — вусолапохвіст. Поміж царапання диванів, скидання фарби з даху та муркотінням визирає соціальна нерівність, проблеми екології, монополістична диктатура корпорації, поліцейське свавілля, майже релігіозні конфлікти в суспільстві. І це все сюжет розкриває нам, не показавши жодної людини в кадрі.
Будь-яка історія про постапокаліпсис змушує до гірких роздумів на тему "Що, якби цього всього не було". Приблизно так, як це робимо ми після 24 лютого — ось, було життя, був побут, були мрії, але це вже не важливо. Death Stranding, Horizon, — ці ігри, безумовно масштабніші, але дарують ті ж гіркі відчуття за втраченими можливостями, та підсолоджують все шикарною історією.
Stray надзвичайно приємна. Дуже коротка, тунельна, але разом з цим досить різноманітна на ігролад, і не складна. Враховуючи, як люблять розробники зробити дупопідпалювальний ґеймплей в милій обгортці, цей факт мене особливо порадував. Ну не заходять мені хардкорні забавки. Більшість ігрового часу в мене зайняли власне котячі механіки — спати, дряпати, тертись о ноги, нявчати, скидати предмети зі столу. А для чого власне я ще цю гру запускала? Ах так, сюжет...
Логічні прогалини в історії все ж є, але що мене радує особливо, так це відсутність неорганічно "розтягнутої" історії, де події відбуваються лише для того, щоб доповнити сюжет або додати ще квестів, аби гравцеві, не дай Боже, мало не здалось. І найголовніше — є та сама атмосфера — поняття в іграх, яке вже існує, але сталого визначення для якого ще не має). Ну, я так принаймні бачу.
Я дуже рекомендую Stray до неквапливого, спокійного проходження, роздумів та вправ на міміметр. Але будьте обережні, розробники вдаються до забороненого прийому із "Короля Льва"!
GameStreetUA | Ігрова Спільнота
