Гендер в деталях

2023-05-05 17:19:51 Про ув’язнених журналісток в Ірані, статистику гомофобних злочинів в Україні, обмеження трансгендерних переходів у США та несправедливе фінансування жіночих чемпіонатів з футболу, – читайте в підбірці #гендерні_новини від Тимофія Бєліка:

Комітет з питань євроінтеграції одноголосно підтримав законопроєкт про реєстровані партнерства. «За» проголосували всі шість членів комітету. Нагадаємо, що 7 березня до Верховної Ради подали законопроєкт про реєстровані цивільні партнерства. Якщо його ухвалять, то укласти реєстроване партнерство зможуть як одностатеві, так і різностатеві пари.
Розповідаємо, чому цей законопроєкт особливо важливий сьогодні у статті на нашому сайті.

Іранські журналістки отримали Всесвітню премію ЮНЕСКО за свободу преси. Всі три журналістки – Нілуфар Хамеді, Елахе Мохаммаді та Наргес Мохаммаді — наразі перебувають у в’язниці Евін в Ірані. Вони перші звернули увагу світу на справу 22-річної Махси Аміні, котра померла після затримання поліцією через «неправильне носіння хіджаба».

Минулого року в Україні зафіксували 39 випадків злочинів ненависті на ґрунті гомофобії або трансфобії. Про це йдеться в річному звіті правозахисної організації Freedom House. «Загалом у 2022 році значно знизилася кількість нападів на ЛГБТКІ-центри/заходи або активістів з боку ультраправих угруповань через відсутність публічних ЛГБТКІ-заходів і перемикання уваги опонентів до військових справ. Водночас зовсім без інцидентів не обійшлося», – зазначає організація.

В одному з штатів США заборонили надавати медпослуги молоді, яка хоче здійснити трансгендерний перехід. Документ, який підписав губернатор штату Монтана, поширюється на громадян віком до 18 років. Подібні заборони також запровадили в штатах Арканзас, Північна Дакота, Індіана, Айдахо та інших.

Папа Римський уперше в історії надав жінкам право голосу на зборах єпископів. Скористатися цим правом зможуть п'ятеро монахинь на Синоді єпископів, який має відбутися у жовтні 2023 року. Раніше жінки могли бути присутніми на таких зборах лише у якості «ревізорів», повідомляє Reuters.

Президент ФІФА пригрозив скасувати трансляцію Чемпіонату світу з футболу серед жінок. Причиною стало недостатнє фінансування суспільними мовниками. Президент ФІФА Джанні Інфантіно закликав усіх гравців, вболівальників, футбольних чиновників, президентів, прем’єр-міністрів, політиків та журналістів у всьому світі підтримати вимоги федерації футболу. За його словами, мовники платять 100–200 мільйонів доларів за Чемпіонат світу з футболу серед чоловіків, і лише 1–10 мільйонів доларів за Чемпіонат серед жінок.

В Індії створили жіночу Прем’єр-лігу з крикету. Створення професійної жіночої ліги означає, що Індії потрібно буде створити багато команд із талановитими гравчинями. Багаті інвестори бачать можливості у новій професійній лізі та вкладають у неї сотні мільйонів доларів. Лише за ніч ліга стала другою за цінністю жіночою спортивною асоціацією у світі. Відкрити / Коментувати

2023-04-28 13:54:15 Відкрити / Коментувати

2023-04-28 13:54:11 Про петицію на підтримку реєстрованих партнерств, вето гомофобного закону в Угорщині, українських лідерок у Forbes та першу Барбі із синдромом Дауна, – читайте в підбірці #гендерні_новини від Тимофія Бєліка:

Петиція на підтримку законопроєкту про реєстровані партнерства набрала необхідну кількість підписів. Так, підписанти закликали владу легалізувати цивільні партнерства для одностатевих та різностатевих пар, щоб захистити тих, хто захищає Україну – ЛГБТКІ-військових, зокрема. Водночас, Міноборони не підтримує законопроєкт, адже «не має даних про те, що тисячі військовослужбовців не можуть офіційно оформити свої стосунки з одностатевими партнерами чи партнерками».

Президентка Угорщини ветувала закон проти ЛГБТКІ-спільноти. Вона закликала парламент вилучити параграф, що узаконює «доноси» владі про одностатеві сімʼї. Президентка додала, що цей закон «не посилює, а радше послаблює захист фундаментальних цінностей» та суперечить законодавству Євросоюзу.

У Великій Британії медсестри носитимуть натільні камери для запобігання сексуальному насильству. За даними The Telegraph, з 2019 року зафіксовано понад 6500 повідомлень про сексуальне насильство в лікарнях. Лише 4% з цих випадків були розслідувані. Місцеві профспілки позитивно сприйняли нововведення — попри занепокоєння щодо конфіденційності більшість надають перевагу поліпшенню заходів безпеки.

В Японії розробили експрес-тест на наркотики для розкриття справ про зґвалтування на побаченнях. Завдяки цьому тесту процес обстеження, який раніше тривав до місяця, можна скоротити до кількох хвилин, а також визначити тип вжитого препарату. Поліція Японії заявила, що чимало сексуальних злочинів здійснюється із застосуванням снодійних, що підсипають у напої. Наразі такі тестові набори отримали майже всі поліцейські дільниці Токіо.

Героями британського Vogue вперше стали люди з інвалідністю. Новий випуск розповідає історію 19 талантів з інвалідністю зі світу моди, спорту, мистецтва та активізму, які знялися також у фешн-сторі. Журнал вперше в своїй історії пішов на такий крок і сподівається, що він сприятиме важливому обговоренню проблем інвалідності у ЗМІ та суспільстві.

Forbes уперше представив 50 українських лідерок. У новому випуску журналу – 50 українських жінок, завдяки яким Україна тримається гідно в економіці, волонтерстві, науці, мистецтві та на війні. На обкладинці видання з’явилися парамедикиня й волонтерка Юлія («Тайра») Паєвська, письменниця й редакторка Мар’яна Савка, підприємиці Анна Адом і Поліна Кошарна, очільниця Superhumans Center Ольга Руднєва, журналістка Севгіль Мусаєва, правозахисниця Олександра Матвійчук, волонтерка й військова медикиня Аліна Михайлова, а також громадська діячка Ярослава Гресь.

Компанія Mattel випустила ляльку Барбі із синдромом Дауна. У партнерстві з американськими благодійними та медичними організаціями Mattel створює нову інклюзивну серію ляльок. Тим часом британська модель із синдромом Дауна Еллі Гольдштейн, яка знялася в рекламній кампанії нової Барбі, зазначила: «Різноманіття важливе для мене, оскільки люди мають бачити у світі більше таких людей, як я, а не ховатися від них».

Українська важкоатлетка Ірина Деха утретє поспіль стала абсолютною чемпіонкою Європи. Українка виграла золото у вазі до 81 кг на континентальному турнірі у столиці Вірменії Єревані, повідомило у п’ятницю, 21 квітня, «Суспільне». Відкрити / Коментувати

2023-04-27 15:05:48 Трансгендерні люди в лікарняних палатах: чому не виникає суперечок
Авторка: Інна Ірискіна

#скорочені_тексти

Коли обговорюються можливості надати трансгендерним людям ті чи ті права, багато суперечок виникає довкола питань, які стосуються аспектів гендерних ролей.

ЛІКАРНЯНІ ПАЛАТИ
Перш ніж закінчити цю серію текстів, присвячену гендерно-маркованим просторам, згадаймо, що приміщення тривалого перебування — це ще й лікарняні палати. Проте на Заході дискусій про трансгендерних людей у гендерно-маркованих палатах майже не існує, крім поодиноких випадків. Скажімо, історія Філіппи Моллой, котра страждала на біполярний розлад і на початку 2018 року була налякана сусідством в одній палаті з трансгендерною жінкою, яку вона прийняла за чоловіка[1].

Можна припустити, що на пострадянському просторі питання про палату частіше актуалізується через те, що тут донедавна повсюдно практикувалося обстеження транслюдей для встановлення необхідного для переходу діагнозу на базі психіатричного стаціонару.

Отож питання, в чоловічу чи жіночу палату класти людину, неминуче виникало й породжувало суперечки: нормативи вимагають орієнтуватися на паспортні дані, тоді як самі транслюди воліють, щоб враховувалася їхня гендерна ідентичність.

Тимчасом у розвинутих країнах психіатрична госпіталізація трансгендерних людей уже майже не практикується. По-друге, якщо говорити про лікарні в широкому сенсі, там давно поширені і одиночні палати, і палати без поділу за гендером.

Російська емігрантка в Канаді розповіла[2]: «У лікарнях у нас теж змішані палати, до речі. Це дозволяє оптимізувати заповнення шпиталів. Уявляєте, у вас життя або смерть, а тут треба гендером заморочуватися при надходженні в шпиталь. Яке рішення? Не заморочуватися». Така практика стала звичною до того, як явище трансгендерности і пов’язані з ним питання стали предметом широкого обговорення. В результаті вони просто лягли на вже сформований контекст, не викликавши нових помітних протиріч.

Натомість в Англії лікарні платять штраф за розміщення пацієнтів у змішаних палатах. Хоча за останні роки їх кількість через брак місць виросла[3], лікарі надання допомоги пацієнтам усе-таки вважають важливішим за розміщення у відповідно маркованій палаті. Що цікаво, число госпіталізованих зросло за час перебування при владі уряду консерваторів, тоді як про їх скорочення більше говорять ліберальні демократи, тобто ситуація в чомусь протилежна порівняно, наприклад, зі США. Та, крім рідкісних згадок, тема трансгендерности майже не фігурує в цих дискусіях.

На жаль, це не значить, що самі трансгендерні люди не стикаються в лікарнях із проблемами.

Їх досі часто називають неправильними займенниками й поміщають у неправильні палати. Згідно з дослідженням організації «Lambda Legal»[4], у США до 27 % транслюдей отримували відмову в наданні медичної допомоги, а 70 % стикалися з дискримінацією або іншими проблемами у сфері охорони здоров’я. Окремі лікарні й відділення в системі медичної допомоги намагаються вирішувати такі проблеми, запроваджуючи спеціальні правила поводження з трансгендерними людьми. Наприклад, така настанова існує в Південному Лондоні, у ній прямо сказано, що трансгендерні люди повинні лежати в палатах і отримувати доступ до інших гендерованих просторів відповідно до свого гендеру[5].

Так чи так, але «транспаніки» на цьому ґрунті в суспільстві не виникає. Це, зокрема, дозволяє замислитися, що за інших обставин — наприклад, якби гендерно-нейтральні туалети поширилися раніше, — і «туалетні закони» та пов’язані з ними дебати теж могли б і не виникнути. Звичайно, ми живемо у світі, який він є, і мусимо виходити з його реальности й можливостей її покращити. І все-таки такі розумові експерименти можуть бути корисними для розширення погляду.

Що далі розвивається людство, то більше воно стає здатним виокремлювати й цінувати кожну особистість та індивідуальність.

Текст опрацювала Світлана Пугач Відкрити / Коментувати

2023-04-24 17:12:13 Десь в паралельному всесвіті...

#фем_мем #ВАУ Відкрити / Коментувати

2023-04-21 15:42:54 Відкрити / Коментувати

2023-04-21 15:42:33 Про згортання проєктів ООН в Афганістані, погрози матері військового-гея, заборону для трансгендерних учнів у Британії та українок в рейтингу TIME, – читайте в підбірці #гендерні_новини від Тимофія Бєліка:

ООН може згорнути свої проєкти в Афганістані, якщо таліби не дозволятимуть жінкам працювати в організації. Посадовці ООН кілька місяців ведуть переговори з лідерами «Талібану» про надання дозволу афганським жінкам працювати в організації, але 5 квітня таліби офіційно відмовили. Якщо рішення не зміниться до травня, Організація Об’єднаних Націй згорне свої проєкти в країні.

Матері військового-гея невідомі погрожують спалити дім. Матері українського ЛГБТКІ+ військового Павла Лагойди, учасника бойових дій, надходять погрози спалити дім, якщо чоловік «не перестане займатися тим, чим займається». Спочатку погроза надійшла телефоном, потім до матері військового приїхала машина і з неї почали фотографувати будинок. Нагадаємо, станом на осінь 2022 року, за неофіційною статистикою правозахисних організацій, до 10% дорослих представників та представниць ЛГБТКІ-спільноти проходили військову службу.

У Великій Британії хочуть заборонити трансгендерним учням навчатися в одностатевих школах. Уряд планує видати інструкцію, відповідно до якої школи з роздільним навчанням для хлопців і дівчат не будуть зобов’язані приймати на навчання трансгендерних учнів. Адміністрація шкіл зможе відмовляти у навчанні без побоювання судових позовів.

В Узбекистані впровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство. Крім того, уряд криміналізував сексуальне домагання та переслідування. Оновлене законодавство також унеможливлює умовно-дострокове звільнення для осіб, які вчинили сексуальні злочини.

Дві українки увійшли в топ-100 найвпливовіших людей світу. До списку 100 найвпливовіших людей 2023 року за версією журналу TIME увійшли перша леді України Олена Зеленська та правозахисниця і нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук. Українок представили у категорії «Лідери».

Освітній омбудсмен відповів на петицію щодо статевого виховання в школах. Він зауважив, що потрібно готувати фахівців, які розумітимуться на темі статевого виховання, а також залучати до процесу психологів і соціальних працівників. Омбудсмен додав, що потрібно враховувати загальний настрій батьків і водночас наголосив на важливості впровадження статевого виховання в систему освіти України.

В Україні видали збірку коміксів «Війна очима жінок». Проєкт «Доля» створив видання коміксів, що містить шість історій українок, які пов’язані з російсько-українською війною. Серед них історія волонтерки з Херсона, жительки Горлівки та мисткині з Дніпра. Всі гроші з продажів передадуть благодійному фонду ArmWomenNow22, що займається пошиттям жіночої форми для ЗСУ.

Музей жіночої та гендерної історії запрошує до участі у просвітницькому проєкті «Неймовірні». 25 квітня відбудеться перша зустріч проєкту, до якого запрошуються бажаючі більше дізнатися про ініціативу, а також митці та мисткині, які мають натхнення долучитися до створення зображень про жіноцтво. Ідея виставки – показати міжнародній аудиторії роль українських діячок та їхній вплив на розвиток всіх сфер життєдіяльності українського суспільства, європейської та світової історії. Деталі за посиланням. Відкрити / Коментувати

2023-04-20 20:06:36 Дружина не змогла поховати свого чоловіка, який загинув на фронті. З точки зору закону вони — не сім’я, тому тіло для поховання їй не віддали. Діти, яких вони разом виховували, залишились у батьків чоловіка, і матір не може їх бачити — бо згідно українського законодавства вона їм ніхто. Її також вигнали з спільної квартири — сказали, що вона не має ніяких прав на спадок.

Звучить абсурдно і обурливо, правда?

А для ЛГБТ+ людей це реальність. Окрім трагедій, які спричиняє війна, відсутність рівних шлюбних прав завдає клопотів і болю ЛГБТ+ військовим і їхнім сім’ям.

Щоб вирішити це питання, депутатка Інна Совсун подала на реєстрацію законопроєкт про реєстровані партнерства.

Чому це дуже важливо?
Ми вже неодноразово розповідали, що, на превеликий жаль, в Україні представники та представниці ЛГБТ+спільноти зазнають певних дискримінацій та не мають прав, як гетеросексуальні люди.

Зокрема, наводимо короткий перелік прав, яких не мають ЛГБТ+ і які особливо є важливими зараз для військових:
Відсутність соціальних гарантій від держави для військовослужбов(и)ців та член_ів їхньої сім’ї. Наприклад, грошові виплати, пільги на медичне обслуговування, оплату житлово-комунальних послуг, покращення житлових умов тощо.
всиновлення дитини та подальші її пільги, як дитини військовослужбов(и)ця
право подати заяву про розшук зниклого та отримати інформацію про його чи її місцеперебування
проблема виїзду за кордон на лікування, коли потрібен супровід когось із членів сімʼї
ускладнення зустрічі з партнер_кою після звільнення з полону
право отримання інформації про загибель особи, організація похоронів разом з військовою частиною

Більше про ці проблеми читайте в тексті за посиланням і поширюйте цей допис та статтю, аби якомога більше людей усвідомили масштаби проблеми!

https://genderindetail.org.ua/season-topic/dosvidy-viyny/prava-yakyh-nemaye-u-lgbt-viyskovyh.html?fbclid=IwAR2Ot-GEzi5V6_Kueho59fnqJxtPn6-8ghD8RP0MhaiSVdezFsf8l7N_RIA Відкрити / Коментувати

2023-04-18 17:48:38 Трансгендерні люди у притулках для постраждалих від насильства та бездомних осіб
Авторка: Інна Ірискіна

Наприкінці ХХ — на початку ХХІ століття трансгендерна спільнота суттєво виросла кількісно, стала видимішою і чутнішою, а ще набагато більшою мірою стала суб’єктом, який говорить сам за себе. Зокрема, виникають суперечки про доступ і перебування трансгендерних людей у гендерованих або гендерно-маркованих просторах.

ІНЦИДЕНТИ В ПРИТУЛКАХ
Чи виникають загрози безпеці жінок у притулках (як ті, що їх зафіксовано у в’язницях)?
Наприклад, у Канаді заарештували Крістофера Хембрука, який, представляючись трансжінкою на ім’я Джессіка, отримував доступ до притулків для жінок у Торонто і там на початку 2012 року сексуально домагався двох жінок. Згодом у нього діагностували антисоціальний розлад особистости. У процесі діагностики злочинець сам зізнався, що ніколи не був трансгендером і брехав, начебто багато років перебуває на гормонотерапії й прагне «змінити стать». Проте такі інциденти, пов’язані саме з притулками, особливо справді з трансжінками, а не зі спробами чоловіків видавати себе за жінок, у дійсності поодинокі.

Можна також знайти приклади, коли жінки висловлювали стурбованість просто тому, що в притулку з ними опинялася транслюдина. Скажімо, в Канаді дві цисжінки були проти перебування в притулку з трансжінкою, яка тільки планувала перехід і ще мала чоловічі статеві органи.

ТРАНСГЕНДЕРНІ ЛЮДИ В ПРИТУЛКАХ
Якщо говорити про досвід трансгендерних людей, пов’язаний із притулками, то й тут ситуація зовсім не райдужна. Наприклад, у травні 2018 року трансгендерна жінка в Клівленді мусила звернутися в притулок для чоловіків, бо в місцевому жіночому притулку, за її словами, до трансжінок ставляться жорстоко, вони зазнають постійних словесних нападок.

Проте в чоловічому шелтері все обернулося ще гірше: вночі під час сну її зґвалтували.
Проблеми виникають також у трансгендерних мігрантів.

Наприклад, із Мексики й країн Карибського басейну в США регулярно прибувають каравани; в одному з таких навесні 2018 року було 37 транслюдей. Коли вони приходять у шелтери, що їх на півдні США часто підтримують релігійні організації, їх або не приймають там, або називають неправильними займенниками й іменами та примушують носити одяг відповідно до їхніх документів, а не ідентичности.

Згідно з дослідженням 2015 року у США:
30 % трансгендерних людей у якийсь період свого життя були бездомними;
26 % тих, хто не мали житла за останній рік, не зверталися в притулки через страх неприйняття їхньої трансгендерности;
70 % тих, хто зверталися у шелтери, стикалися при цьому з переслідуваннями, сексуальним або фізичним насильством або ж їх виганяли з притулків через їхню ідентичність.

РІШЕННЯ ДЛЯ ПРИТУЛКІВ
Реалізувати питання про притулки цілком можливо у варіанті суто трансгендерного простору, тобто трансгендерного шелтера. Такий притулок у Сінгапурі з 2014 року підтримує організація «The T Project». У шелтер приймають будь-яких транслюдей від 18 років, котрі постійно проживають у Сінгапурі, бездомних або тих, хто переживає фінансові труднощі.

Такі спеціалізовані шелтери, безумовно, найкомфортніші для самих трансгендерних людей, адже максимально враховують їхні потреби, але такі проєкти поки що не надто поширені.

Натомість притулки для ЛГБТ+ стали загалом повсюдною практикою. І це той рідкісний випадок, коли по позитивні приклади не треба ходити в інші країни, бо такий шелтер, що його підтримувала організація «Інсайт», існував у Києві у 2014–2019 роках.

Потрапляючи в шелтер, претенденти зазвичай проходять співбесіду. Як і у в’язницях, було б хорошою практикою, щоб працівники шелтерів, особливо ті, хто проводять співбесіди, самі проходили тренінги з поводження з трансгендерними людьми. Важливо також враховувати індивідуальні особливості й особисті переваги, щоб в одній кімнаті не опинялися люди, яким разом може бути некомфортно. Тим паче це можливо з дуже різних причин, зовсім не обов’язково пов’язаних із гендерною ідентичністю.

Текст опрацювала Ірина Перегон Відкрити / Коментувати

2023-04-17 19:07:51 Стереотипи підʼїхали...

#ВАУ - журнал про те, як би виглядав світ, якби сексизм був спрямований на чоловіків.

#фем_мем Відкрити / Коментувати