Станом на 1 травня частка непрацюючих кредитів (NPL) становила | Данило Гетманцев

Станом на 1 травня частка непрацюючих кредитів (NPL) становила 39,3%.

За квітень обсяг NPL збільшився на 1,2 млрд. грн. до 435,3 млрд. грн., а їх частка від загального кредитного портфелю зросла на 0,5 в.п. до 39,3%.
Через повномасштабну війну і погіршення якості активів банків показник NPL погіршується 14-й місяць поспіль. На 1 березня 2022 року частка NPL у кредитному портфелі становила 26,6%. За час війни обсяг непрацюючих кредитів зріс на 43% (+130 млрд. грн.).
Отже, тенденція до зростання непрацюючих кредитів залишається, хоча у 2023 році цей процес помітно пригальмував. Визнання банками NPL пришвидшиться після завершення діагности якості активів і достатності капіталу найбільших 20 банків з боку НБУ. Очікується, що частка NPL може сягнути до 50% (30% від діючого кредитного портфелю на початок війни).

Поточні фінансові показники сектору є адекватними, аби «переварити» очікуване зростання непрацюючих кредитів:
Норматив адекватності регулятивного капіталу на 1 травня – 21% (має бути не менше 10%)  
Прибуток банків за 4 місяці 2023 року + 44 млрд. грн. (прибуток з врахуванням результату минулого року + 66,8 млрд.грн.)
Відрахування в резерви під можливі збитки за кредитами – 107 млрд. грн. (на 1 квітня)
Розчистка «проблемних» активів банків і суттєве нарощування кредитування – два ключових завдання, які стоятимуть перед банками, банківським регулятором, фінансовою владою країни після завершення війни. Повномасштабне відновлення вимагатиме ширшого залучення банків до відбудови і збільшення кредитного портфелю до ВВП. Такий рівень був помітно нижчим, ніж у сусідніх країнах ЄС, і до війни (за даними Світового банку, у 2021 у Литві – 37,5%, Польщі – 46,4%, Чехії – 53,7%, тоді як в Україні 23,5% ВВП).  

Упевнений, що з врахуванням минулого досвіду скорочення частки NPL, послідовного регулювання, спрямованого  повернення банків до ринкових умов, міжнародної підтримки, яка продовжує визначати значний рівень ліквідності в системі, структури капіталу, де 80% припадає на державні і іноземні банки, банківська  система має успішно справитись із зазначеними викликами. Утім багато чого в активізації здорового кредитування буде залежати від реалізації широкої повістки реформ по вступу до ЄС, насамперед, у частині зміцнення верховенства права.