​​ Експертиза законопроєктів: для чого потрібна і якою буває? | Гід реформ

​​ Експертиза законопроєктів: для чого потрібна і якою буває?

Експертиза законопроєктів дозволяє оцінити якість проєктів законів, їхню відповідність Конституції та чинному законодавству, а також перспективу дії законів, прийнятих на основі відповідних проєктів.

Залежно від суб’єкта проведення або ініціювання, експертиза законопроєктів буває державною, громадською та міжнародною; залежно від мети — попередньою, первинною, повторною, додатковою та контрольною.

Також експертизу законопроєктів поділяють на види, залежно від галузі знань: на економічну, правову, філологічну, соціально-психологічну, кримінологічну тощо.

Закон України «Про Регламент Верховної Ради України» у ч. 1 ст. 103 виділяє наукову, правову та «інші» експертизи законопроєктів.

Зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт під час підготовки до першого читання обов'язково направляють на проведення наукової експертизи, а під час підготовки до всіх наступних читань — на проведення юридичної експертизи у відповідні структурні підрозділи Апарату Верховної Ради. Окремі законопроєкти можуть направляти для одержання експертних висновків до Кабінету Міністрів України, інших державних органів, установ і організацій або окремих фахівців.

Так, мета експертизи законопроєктів — до прийняття законів виявити можливі позитивні та негативні наслідки їхньої дії.