Попри безумовну правильність дій українського національного руху в часи ДСВ, мільйони кшатріїв-українців під червоним прапором своєю кров'ю представили сучасникам і нащадкам неубієнну силу козацької породи, що навіть в умовах сталінської тиранії зберіглася і проявила себе найкращим чином.
Кості предків вимагають від нас тієї ж вірності, якою вона була в українських добровольців в армії Нової Європи, так і тієї сталевої витримки, якою вона була в українців-червоноармійців, що своїм чином продемонстрували: навіть у драних портках і гімнастьорках можна здолати кращого супротивника, якщо в твоїх жилах тече українська кров.
То ж палають вогні за долиною синього неба,
Самольоти гудуть, бо на захід фронти і фронти.
Україно Радянська, у світі нічого не треба,
Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти.
