2021-12-14 22:00:59
Петро Шелест: спроба побудови України для українців в межах УРСР
Петро Шелест очолював УРСР в 1963-1972 рр. Він був вихідцем не з партійної, а з виробничої сфери, тому звик мати власну позицію і не боявся відстоювати питання пов'язані з економічною самостійністю УРСР. Він ставив питання, щоб Україна отримувала більше загальносоюзних інвестицій. Наполягав на створенні торгової палати, яка могла на пряму здійснювати торговельні операції УРСР закордоном. Москва вимагала від УРСР здавати більше хліба, соняшнику, металу - Шелест опирався завищеним плановим показникам. Це викликало невдоволення в ЦК КПРС.
Шелест лобіював відкриття заводу по випуску легкових автомобілів під Києвом, але він з'явився у російському Тольятті, де почали випускати жигулі. Шелест зумів розширив виробництво "Запорожців" в УРСР.
За часів Петра Шелеста економіка УРСР швидко розвивалась, це була золота 5-річка - єдина виконана до кінця в СРСР. В Україні з'явилися нові заводи і фабрики. Ще раніше його зусиллями конструкторське бюро літаків Антонова переїхало з Новосибірська до Києва.
Шелест розпочав велике будівництво у Києві - були виділені кошти на Палац спорту, Палац Україна, Палац піонерів. За Шелеста відкрили першу лінію метро в Києві і об'єднали мост-метро з автомобільним.
При ньому розгорнулася реалізація державної програми з увічнення історії українського козацтва. Прийняли рішення про спорудження музею на острові Хортиця, пам'ятників, обелісків, меморіальних дошок. Музей під відкритим небом Пирогово під Києвом почав збирати оригінальні пам'ятки історії, культури, млини, хати з різних регіонів України.
Шелест ініціював друк багатотомного видання "Історія міст і сіл України", яке до сьогодні немає аналогів - навіть маленьке село отримало свою історичну довідку. Історики показали українцям, що населені пункти були засновані за доби Київської Русі, Великого князівства Литовського і Руського, або за часів Козацької України, а не за часів Російської імперії чи СРСР.
На з'їзді Спілки письменників УРСР Шелест заявив: "Українська мова це скарб народу і треба його берегти". Після дав доручення перевести шкільну освіту УРСР виключно на українську мову навчання, але не зміг цього впровадити через опір Міністерства освіти СРСР і ЦК КПРС. Натомість впроваджував українську мову, як обов'язкову для українських радянських і партійних органів. Збільшилася кількість українців на різних партійних посадах.
Почав формуватися і культ особи Шелеста - його портрети можна було зустріти від сільської хати до кабінетів найвищих чиновників УРСР. Простий в спілкуванні, але жорсткий і справедливий в управлінні, принципово україномовний в публічній сфері - Шелест запав у серце мільйонам українців. Його авторитет визнавали і військові - в 1971 р. командувачі українських військових округів подарували Шелесту гетьманську булаву, що дуже не сподобалося Леоніду Брежнєву, очільнику КПРС і СРСР.
Шелест поважав Івана Дзюбу і його працю "Інтернаціоналізм чи русифікація?", не дав КДБ заарештувати його. Шелест не давав КДБ організувати масштабні репресії проти української інтелігенції та колишніх повстанців УПА - за Шелеста останній головнокомандувач УПА Василь Кук і Василь Стус працювали у Центральному державному історичному архіві.
За часів Шелеста розквітнула українська музика з десятками ВІА, серед яких виділялася постать Володимира Івасюка. Його пісня "Червона рута" увійшла до 20ки переможниць першого всесоюзного фестивалю «Пісня-71». А в 1972 його пісня "Водограй" у виконанні Назарія Яремчука та Мирослави Єжеленко стала найкращою піснею СРСР на всесоюзному конкурсі «Пісня-72».
Відбувся розквіт українського кіно - "Сон", "Тіні забутих предків", "Фараони", "Вечір на Івана Купала", "Камінний хрест", "Захар Беркут", "Пропала грамота". Більшість серій мультфільму "Як козаки..." була створена саме за часів Шелеста.
В 1971 р. Шелест написав книгу "Україна наша радянська", де виклав особисте бачення Української Держави та її історії (в 1973 книга буде заборонена, а Шелест звільнений з усіх посад і посаджений під домашній арешт в Підмосков'ї).
#Історія_України
#Видатні_особи
47 views19:00
Ж
