Декілька днів тому Рома покарала Аталанту за надмірну смілив | Гранде Шева
Декілька днів тому Рома покарала Аталанту за надмірну сміливість – контратакувати команді Жозе Моурінью дуже легко. Дженоа ні про що таке навіть не думала – завдала один удар по воротах бергамасків. Це було очікувано, але команда Шевченка все ж таки здивувала. Здавалося, що шанси стримати Аталанту у неї мінімальні. Втім, Дженоа впоралася.
Це був, звісно, не футбол, який приносить насолоду глядачам, але Дженоа чи не вперше з моменту призначення Шевченка хочеться хвалити. Завданням-максимум на цей матч було не пропустити, і команда билася, вмирала на полі, плювалася кров’ю та робила все те, що кажуть у таких випадках.
Шевченку не має бути соромно. Вісім/дев’ять гравців у захисті – єдине, що могло спрацювати у випадку Дженоа. Небезпека була в тому, що дії Грифонів в обороні могли перетворитися на хаос – Мілан, Ювентус, Сампдорія без особливих проблем створювали та реалізовували моменти, хоча в матчах з ними Дженоа також думала виключно про захист.
Але цього разу була не лише кількість, але й якість. Був характер, була зосередженість, було чітке розуміння того, шо треба робити. Аталанта, звісно, може набагато більше, але і цього могло вистачити для перемоги, якби Дженоа була більш розслабленою.
Сухий матч з Аталантою – цим може пишатися будь-який тренер.
