Цікаві факти про китайську пенсійну систему А ви знали, | Гроші24
Цікаві факти про китайську пенсійну систему
А ви знали, що до середини 20 століття пенсій в Піднебесній взагалі не було? Суспільство вважало, що батьків повинні фінансово підтримувати дорослі діти. Потім пенсію ввели, але тільки для високопоставлених держслужбовців.
Перші пенсійні виплати в Китаї
З роками пенсійна система змінювалася, зокрема, розширилося коло співробітників держструктур, які могли на неї претендувати. Потім до числа одержувачів виплат увійшли працівники промисловості, а за ними й співробітники приватних компаній. І тільки у 2009 році пенсія стала доступною ще й для сільських мешканців.
Інтенсивне розширення пенсійної системи Китаю відбулося у 90-ті роки. Тоді виплати були гарантовані абсолютно всім держслужбовцям будь-якого рангу.
Види пенсій у Китаї
Перший — пенсії для бюджетників, які платить держава.
Другий вид пенсії — для співробітників приватних компаній. Внески для пенсійних резервів віднімаються із зарплати робітника: частину він сплачує самостійно, а частину співфінансує роботодавець.
Третій вид пенсії — мінімальні виплати для тих, хто на офіційній роботі накопичив потрібні внески і назбирав стаж (від 15 років), а також для людей, що живуть в селі.
Зараз пенсійний вік у Китаї — 60 років для чоловіків і 50-55 років для жінок (в залежності від типу зайнятості). Але уряд країни вже заявив про плани підвищити пенсійний вік.
Пенсія для селян
Народжені в селі китайці легально не можуть працювати в місті через своєрідну систему прописки Хукоу. Ці громадяни не платять внески та в старості можуть розраховувати тільки на мінімалку. Наприклад, у 2018 році така пенсія становила в середньому 500-600 юанів (2000-2500 грн).
Як живуть китайці в пенсійному віці?
У Піднебесній немає традиції збирати все життя на пенсію, вкладатися в акції, облігації та фонди – як у США і деяких країнах Європи. Одна з основних опор китайського пенсіонера — фінансова підтримка дітей. Але на велику суму літні люди не можуть розраховувати. Адже тривалий час в державі діяло обмеження — одна дитина на сім'ю. Більшість дотримувалися цієї заборони. Тому багато китайців працюють у пенсійному віці або господарюють в сільській місцевості.
