Негативний досвід – одна з причин фінансової безграмотності | Гроші24
Негативний досвід – одна з причин фінансової безграмотності в Україні
Занадто багато людей в Україні мають статки нижче середнього рівня, а звинувачувати в цьому вони звикли державу. Чому так? У них немає заощаджень, а якщо і є, то вони зливаються в нікуди. Проблема глибше, ніж здається. Є мінімум три психологічні причини, через які українці не вміють розпоряджатися грошима.
Виховання в парадигмі “гроші — зло”
З 1917 року радянська держава оголосила своїми ворогами так звані паразитичні верстви: колишніх поміщиків, підприємців, банкірів. У них відбирали майно, змушували виїхати з країни – і це в кращому випадку. Потім радянська влада взяла на себе всі турботи про гроші громадян. Почалося урівняння всіх верств населення. Заробити понад норму було складно. Підприємців називали спекулянтами, їх засуджувало і суспільство, і закон. Працювали настанови: “краще не висовуйся”, “будь як усі”.
Коли Союз розпався, в 1992 році оголосили свободу підприємництва та почалися економічні реформи: у фінансово безграмотну країну різко прийшов капіталізм.
Почався період стрімкого накопичення капіталу, а з ним — розгул злочинності. А коли цей час минув, його стали оспівувати у фільмах і серіалах на кшталт “Бригади”. Багатство стало асоціюватися з криміналом.
Неодмінне бажання заробити відразу й багато
У 1994 році в Україні процвітали піраміди типу “МММ”. Мільйони людей понесли туди свої гроші, бо повірили в обіцянку легкого заробітку.
Піраміда закономірно розвалилася, і організація перестала платити своїм вкладникам.
Страх використовувати будь-які фінансові інструменти
У фінансовій безграмотності дві крайності. Перша описана вище (прагнення заробити відразу багато). Друга крайність — взагалі нічого не робити з грошима і вважати, що всі фінансові інструменти занадто складні. Багато хто ще згадує часи, коли все накопичене на ощадних книжках згоріло через Перебудову. Тому не ризикує.
Статистика підтверджує страх українців користуватися фінансовими інструментами. Більшість вважає за краще зберігати гроші вдома. В кращому випадку — у валюті
А залучення населення в інвестиційний процес — нижче ніж 1%. Для порівняння: в Китаї інвестує 10% населення, в США — 52%.
Підсумок
Всю Радянську епоху гроші в Україні були чимось ганебним, а в дев'яностих і двохтисячних — ще й стали брудними, кривавими. Це не могло не позначитися на вихованні багатьох українців. Але зараз зовсім інший час! Пора зрозуміти, що гроші — інструмент, який забезпечує якісне життя. І вже точно в них немає нічого ганебного.
А якщо ви боїтеся, що з вашими заощадженнями щось станеться — вчіть базову теорію: що таке інфляція, як працюють банки, облігації.
