'Все золото твоїх снів': яблуні, павуки та лисичка Давайте | Grumpy readerka
"Все золото твоїх снів": яблуні, павуки та лисичка
Давайте зізнаюсь, все почалося з лисички. Я звернула увагу на цю обкладинку саме через дещо хижу лисичку ще на етапі передзамовлення, прочитала анотацію і вирішила, що мені дуже треба. Та і хто б вирішив інакше: нам обіцяли зниклу Марту, Край Снів, загиблих друзів та Золоті простори!
Для Кшисі Федорович "Все золото твоїх снів" - друга книга. Першу вона написала у співавторстві з Євгеном Ліром, це був трікстерський довідник "Книга вигаданих неістот", який певним чином сполучений зі сутностями нової історії. "Все золото твоїх снів" також містить прекрасні ілюстрації Нати Фріден.
Роман починається з того, що юнак на ім'я Фауст дізнається сумну новину: його подруга Марта зникла. Потрапивши до її квартири, він знаходить записник і мапу, з яких стає відомо, що дівчина провалювалася у свої сновидіння, наче Аліса в нору кролика. Я недаремно вводжу порівняння з Алісою та Дивокраєм, бо ці мотиви тут присутні, але у викривленому, надтріснутому та завитому павутинням дзеркалі.
Мова буде йти про Край Снів: там росте золота трава, яка вимагає спогадів у сплату; тут будь-що може розсипатися павуками; тут яблуневий сад формує захисне коло. Сюди потрапляють сновиди, але дивовижним чином потрапляє і Фауст. У його рюкзачку з життєвим досвідом лежить сумна і болісна історія про втрату друзів, і Фауст готовий загадати Краю Снів бажання... Можливо, його там навіть почують.
"Не свій вірить нам з такою силою, з такою відданістю. Не вимагає, не просить. Такі чисті його сподівання, що все повинно мати сенс. Це так дивовижно, тож ми йдемо за ним назирці, приходимо на його невисловлений поклик. Це так зворушливо, так захоплююче, так цікаво, що нехай стане за його словом.
Ми мовчимо. Ми дослухаємось."
Текст дуже наповнений, його важко швидко читати, але в цьому випадку я не назву це недоліком. Мені приносило велике задоволення повільно рухатися світом, де найнеможливіші сновидіння стають реальністю; мені було страшно разом з Мартою на сторінках її щоденника; у мене смикалося всередині від згадки про сорок; я захоплено пищала від таїнства записування імен. Тут приховано стільки відсилок, стільки деталей, що я знову вимушена повернутися до образу дзеркала, тільки цього раз додам, що кожен побачить у дзеркалі себе, бо відгукнеться тільки знайоме. Певна, я пропустила якусь частину повз себе, але це абсолютно нормально.
Спитайте мене, що має ця книга крім неймовірного сеттінгу? Міцний кістяк історії про страх, про бажання бути живим, про самотність, про пошук себе. Мені трохи бракувало діалогів, взагалі персонажі рідко говорили один з одним тут і зараз, але це дуже суб'єктивне.
"Все золото снів" - хороша химерна проза, майже поезія, наповнена яскравими образами неіснуючого міста, димними псами, зернятками гранату бідної Персефони, туманами і, звісно, лисичками. Куди ж без лисички!
