Наступ на Авдіївку. Трохи дратує читати «аналітику» західних, | Ю.Г. | Юрій Гудименко

Наступ на Авдіївку.

Трохи дратує читати «аналітику» західних, і не тільки експертів про наступ росіян на Авдіївку. Для когось це був неочікуваний крок. Для когось жест відчаю. Для когось погано спланована операція.

І це все доводиться до цивільних, з експертним виглядом.

Правда є в тому, що задум росіян був непоганий. Донецьк- то є фортеця, міцний плацдарм з рембазами, інфраструктурою, залізною дорогою та іншим, які допомагають в концентрації великих сил та засобів.
Донецька агломерація велика. А Авдіївку все ж досі в полуоточенні. Для того щоб ії оточити, треба один міцний удар з двох боків. Один з ударів- зі сторони Пісок/Водяного, які примикають до Первомайського. Росіяни знали скільки сил та засобів є у ЗСУ на цьому напрямку, та формували стільки підрозділів та резервів, які по військовій науці повинні були прорвати наші ряди, як на Соледарі, в короткий проміжок часу.

Але військова наука змінилась.

Ми витримали цю зиму, з безлімітом «вагнерів», які штурмували наші позиції 3-4 рази на добу. Ми спалили взимку безліч бронетехніки на Первомайському/Пісках. Ми дали бій, втримались, та весь цей час готувались до повторення, розуміючи, що противник прийде теж більш підготовленим. Ми постійно вибивали сили та засоби противника з Пісок, змусивши розтягнути логістичне плече, та переміщуватись тільки вночі. Ми розвивали аеророзвідку, щоб мати оперативну обізнаність. Ми розвивали напрямок ударних дронів, бо в нас вічний дефіцит по арті. Кожен раз, коли проходила інформація про концентрацію сил та засобів- ми перевіряли її.

І коли ВС РФ кинулись на нашу знищену «Первомайку», яка знаходиться в ямі і є стратегічно дуже незручною позицією- ми були готові дати відсіч, і противник розбився о ЗСУ, як хвилі об камінь.

Задум противника був гарний. Правильний. По всім законам військової науки.
Але військова наука совка вже не працює. Ми пишемо нову книгу, з новими законами війни, де група досвідчених фпвешників може за годину нанести ураження бронетехніці більше, ніж артилерійська батарея за той же проміжок часу. Де крила грають у кішки-мишки з ЗРК оперативно-тактичного рівня, які можуть збивати винищувачі, і 24/7 дають в режимі онлайн картинку зразу на декілька штабів. Де піхота скоординована, і тримає позиції в умовах, коли в теорії вистояти неможливо.

Це був важкий рік розвитку та роботи над помилками, які дали результат. І все одно втриматись вдалось героїчними зусиллями.

Ми знищено ворога, втримаємось, і коли він виснажиться, підемо вперед. Потроху, зберігая життя бійців. Забирая ті посадки та шмаття землі, в які вкладався ворог. Випалюючи супротивника з нашої землі.

59 легіон стоїть!
Dixi