Пане Премʼєр-міністре України Денис Шмигаль! Дійсним доповід | Ю.Г. | Юрій Гудименко

Пане Премʼєр-міністре України Денис Шмигаль!

Дійсним доповідаю голосом через рот, що я ніхуя не зрозумів, що саме ви сказали сьогодні про Міністерство ветеранів.

Далі ваші прямі цитати з моїми прямими коментарями.

«Що стосується Міністерства ветеранів, то про доцільність роботи цього міністерства треба говорити з ветеранами, бо це свого часу була їх ініціатива» —— а тепер це вимога часу, бо на момент створення міністерства були сотні тисяч ветеранів, а зараз будуть мільйони.

«У моєму розумінні, на період війни і завершення війни Мінветеранів має існувати» —— дякую за цінну думку. Насправді, може і не існувати, якщо побудувати процеси так, що надання послуг ветеранам, пораненим і цілим, родинам загиблих, полонених, зниклих безвісти буде налагоджено до автоматизму і всі ветерани будуть цим задоволені.

А наразі до автоматизму був налагоджений лише похуїзм. Принаймні той, з яким держава три роки дивилася на міністерку Юлію Лапутіну і те, як розвалювалось міністерство. Нинішній тимчасово виконуючий обовʼязки міністра, Олександр Порхун, принаймні з перших днів дійсно почав комунікацію з суспільством. Але він не повноправний міністр, а тимчасово виконуючий обовʼязки, з усіма витікаючими наслідками цього.

«Крім певного символізму і пріоритетності, це важливий момент, який буде потрібен нашій країні на момент демобілізації, коли велика кількість людей одночасно стануть ветеранами і потребуватимуть значної підтримки» —— ну тут ви праві. Міністерство у нас і справді три роки було чисто символічним. Ви, до речі, цього не помічали? Ви ж премʼєр-міністр, не я.

«Чи це має бути окреме міністерство, чи потужна частина соціальної політики держави – це дискусія, і її треба проводити з суспільством» —— та ні, бляха, давайте це буде не міністерство, а робоча група у складі таксиста, бабки з лавочки і Сергія Лєщєнко. Можна прямо на лавочці. Або прямо на Сергєє Лєщєнко. А потім ми тут охуїємо від кількості ветеранських суїцидів, зростання рівня алкоголізму і наркоманії серед колишніх бійців, зростання рівня криміналу і так далі. Ну а чо.

Коротше.

Міністерство має бути.

Міністерство має працювати.

Міністерство має працювати як слід.

Ми за цим пильнували і будемо пильнувати далі.

Окрім міністерства, потрібен окремий ветеранський комітет в парламенті, а не підкомітет, як зараз.

І потрібно бляха працювати так, щоб був результат. Ще вчора, ще позавчора, ще у той момент, коли стало зрозуміло, що кількість ветеранів зросла до чисел з шістьма нулями і всі попередні бюджети, розрахунки, пільги і стратегії лайна не варті, бо в бюджеті нема і ніколи не буде грошей на їх виконання.

«І ми активно над цим працюємо зараз», - наголосив керівник уряду.»

Та я бачу.