Я розкрию думку, бо занадто експресивно вийшло в попередньому | Ю.Г. | Юрій Гудименко

Я розкрию думку, бо занадто експресивно вийшло в попередньому пості.

Дивіться. Було створено окремий бренд – «закон про мобілізацію». Цей новостворений бренд надувався декілька місяців новинами, чутками, пиздуватими заголовками в ЗМІ і так далі. Тобто був інформаційний потік, в якому кожен, при бажанні, міг побачити щось своє.

Це створювало істерію в суспільстві (бо суспільство як правило не зчитує різницю у заголовках «У Верховній Раді запропонували Х» від «Верховна Рада прийняла Х») і одночасно відкривало деяке вікно можливостей.

Бо якщо суспільство вже накручене, якщо вже влада отримує мінуси, то можна прийняти будь-яку версію змін у законодавство – хоч найжорсткішу, хоч наймʼякшу. Наслідки в рейтингах і довірі будуть приблизно однакові.

І відповідно був шанс, що приймуть умовно «жорстку» і одночасно більш ефективну версію закону, з яскраво вираженими «кнутом» і «пряником».

Але ні. Прийняли безвольну хуєту без строків демобілізації.

Тобто бренд «закон про мобілізацію» створили, всі мінуси за ці місяці схавали, рейтинги собі підкосили, довіру вʼїбунькали, а ключову задачу – дати в армію людей – не виконали.

То ж повторюю питання з попереднього посту. Нахуя?..