Непопулярна думка: Насправді, Данило Гетманцев не такий пог | Гуляйполе
Непопулярна думка: Насправді, Данило Гетманцев не такий поганий, як про нього говорять.
Однак у нього багато ворогів через системне закриття податкових дірок.
Давайте розберемось, як пан Гетманцев “нажив” основних хейтерів (не враховуючи образу “за гусаків”).
Важливо. Ми не даємо оцінку Гетманцеву, як особистості, а лише аналізуємо його вплив на економічну політику.
Антиофшорний закон
Закон № 466-IX налаштував проти нього значну частину великого бізнесу і суттєво обмежив можливість для великих українських бізнесменів і олігархів виводити гроші в офшорні країни.
До закону були свої питання щодо ренти на видобуток корисних копалин, але він дійсно вирішив основну проблему.
Закон про РРО (касові апарати)
Закон про РРО був ударом по масштабних схемах контрабанди імпортних товарів в Україну, які далі продавалися за готівку без будь-яких податків.
Проти нього виступили не лише організатори та безпосередні учасники цих схем, але й великі бізнеси, дотичні до продажу цих товарів, зокрема, поштові оператори, які розсилали їх по всій країні.
Це сформувало другу групу людей, частина яких заробляла на тому, що без податків продавала імпортні товари в Україну, а інші допомагали в супроводі цих продажів по всій Україні.
Законопроєкт про поверенення імпортних податків
Ініціатива повернути податки на імпорт, скасовані наприкінці березня для платників єдиного податку 2%, є необхідною і для українських підприємців, яких зробили неконкуретноздатними із іноземними, і для наповнення бюджету.
Вона сформувала третю групу тих, хто виступає проти Гетьманцева — підприємців, які почали добре заробляти на пільговому імпорті в Україну.
Єдиний податок 2% на імпорт замість 20% ПДВ суттєво поліпшує їхній фінансовий стан під час війни, але б’є по внутрішніх виробниках, податковий тиск на яких зростає.
…
“Ключова проблема бізнесу зараз — це не податки, а небезпека, що твою справу знищить російська армія.
У травні у нас 113 млрд грн дефіциту бюджету при 101 млрд. грн. податкових надходжень. 60 млрд. грн. йдуть лише на грошове забезпечення та бойові виплати в ЗСУ. Чи нормально зараз говорити про зменшення податків для бізнесу?”, — коментує директор ЦЕС Гліб Вишлінський на Радіо НВ.
Що зараз робити підприємцям?
Бізнесу залишається шукати інші можливості - виходити на зовнішні ринки, міняти продукти, налагоджувати логістику, і не очікувати, що під час війни держава зробить якісь надзвичайні умови для нього.
Єдина група бізнесу, якій державі варто допомагати — та, що напряму постраждала від війни, втратив через обстріли або окупацію свої активи.
Можливі рішення, які зараз обговорюють в межах Ради відновлення - кредитувати відновлення цих виробництв під 0% та надавати державні гарантії або страхування від воєнних ризиків.
