Енергоносії, ЄС та еластичність: чому так дорого відмовитись в | Гуляйполе

Енергоносії, ЄС та еластичність: чому так дорого відмовитись від газу?

В перші пару місяців після 24 лютого, коли обговорення майбутніх санкцій ЄС стосовно енергоносіїв з РФ тільки починалося, значна частина експертів та економістів вважали, що відмова від російського газу завдання нескладне. Так, це призведе для певних втрат, але всі вони будуть незначні, лише окремі країни можуть втратити пару відсотків ВВП.

З часів війни усе змінилося. Санкції проти російських енергоносіїв вже введені і скоро почнуть діяти. Європейські економіки втрачають відсотки економічного зростання і борються з дуже високою інфляцією. А відмова від газу вже відбувається через дії росіян, раніше, чим цього прагнули досягнути в ЄС. Чому відмова від споживання така недешева?

Справа полягає в тому, що споживання енергоносіїв дуже нееластичне. Це легко простежується у історіях нафтових криз. Зростання цін на нафту у 1973 р. становило 51%, а падіння споживання лише 7%. У 1978р. ціни зросли на 45%, а споживання упало на 4%. У 1998 р. Ціни на нафту зросли на 100 %, а споживання впало лише на 6%. Хоча, газ і нафта не дуже тотожні (це питання висвітлюється в обох частинах нашого відео), але логіка щодо споживання однаково працює на обидва енергоносії.

Нееластичність споживання енергоносіїв пов‘язана з тим, що енергетична галузь лежить в основі будь-якої економіки. В будь-якій дії, транзакції, покупці, що відбувається в економіці задіяна енергетична галузь. Коли ви їдете на автомобілі — ви споживаєте бензин. Коли ви сидите вдома — ви споживаєте електроенергію та тепло. Коли ви ходите в магазин і купляєте продукти, що швидко псуються, електроприлади забезпечують вам можливість користування ними. І так будь з чим — енергетика в тій чи іншій формі (або в декількох) пов‘язана з абсолютно усіма галузями економіки.

Значне одномоментне падіння споживання енергоносіїв свідчило б про масштабну кризу в економіці. Макроекономічна стабільність була б підірвана, здатність уряду контролювати ціни була б підірвана, а економіка почала б характеризуватися значними дефіцитами. Саме тому навіть при високому зростанні цін уряд та всі частини економіки намагаються зберегти рівень споживання, а ефекти зростання цін розтягуються у часі і наступають не в один конкретний період часу. Ситуація з природнім газом ще складніша, оскільки його застосування в промисловості пов'язане з виробництвом добрив і впливає на продуктову інфляцію.

Але у поточній кризі, стандартні інструменти (на кшталт фіксованих цін та субсидій) не здатні впоратися з ситуацією. Вони мали певну актуальність ще в минулому році - коли ключовою проблемою було саме зростання ціни. Але сьогодні, коли Росія фактично перекриває ПП1, уряди знаходяться в дуже складному становищі. Дістати додаткові об‘єми газу цієї зими буде неможливо.

Ключовим елементом тепер є скорочення споживання та його квотування. Саме на цьому наполягає Єврокомісія і до цього готується німецький уряд (в тому числі і купуючи компанію Uniper). Не всі країни згодні з набором цих заходів. Окремі країни просто проти таких заходів (в першу чергу Греція, Португалія та Іспанія - у яких і залежність від російського газу низька і сама залежність від газу не дуже висока), а Угорщина все ще намагається домовитися з Москвою. Угорці будуть дуже розчаровані результатами - останні декілька років після досягнення домовленостей з РФ, відбувалися події прямо протилежні домовленим. Останній приклад був сьогодні прямо вранці.

Обмеження споживання не стане фатальною подією для ЄС. Так, це все ще буде дуже неприємно і воно вже впливає на економічні очікування. Непослідовне виконання такого рішення може призвести до поглиблення негативного впливу на економіку, але базовим сценарієм для Європи досі залишається економічне зростання. Сам факт того, що газ не єдиний ресурс на європейському енергобалансі означає, що наслідки будуть не смертельними. Ціною окремих урядів, Європа переживе цю зиму і пришвидшить свою повну відмову від російських енергоносіїв, в чому самі росіяни їм сильно допоможуть.