2022-02-25 14:54:19
Ще в 2019, якщо не помиляюсь, на початку року я пішов до військомату вступити в армію однак тоді отримав довідку про непридатність (через моїх батьків які ініціювали мій медичний огляд, без мого відома, а далі я вже був змушений його пройти), та не маю ніяких шансів піти на строкову/контрактну армію. Я не боюсь своєї участі у війні, я не боюсь смерті, більше того — війна це частина мене, чимало часу приділив історії минулих, та сучасній війні. Однак завжди будуть ті, хто судячи по собі чи по оточуючим, ніколи тобі не повірить. "Ти злякався, це все брехня і відмовки".
Сьогодні я пішов у військомат з наміром записатись до тер. оборони, з надією що моя непридатність не стане перепоною і мене відішлють одразу в Київ. По дорозі я чимало думав і так як я насправді маю сильну емпатію (можливо навіть сентиментальність) мені було сумно думаючи, що мої рідні й близькі будуть сумувати в разі смерті. Та все ж такі речі мене не зупиняють і не відбивають бажання до боротьби. Однак у воєнкоматі довідка про непридатність все ж стала перепоною. Мене не взяли в тероборону.
Тож я тепер доброволець. Як мені сказали таких як я призвуть в останню чергу і не в найближчі дні. Якщо ситуація буде зовсім складною. Тому є шанс, що я все одно не зможу обороняти країну зі зброєю в руках. В будь якому випадку я зробив усе, що від мене залежало. Чекаю дзвінка
26 viewsedited 11:54