Нагороди МО – майстер клас, як угробить тему. ч. 1 13 грудня | Гайдукевич

Нагороди МО – майстер клас, як угробить тему. ч. 1
13 грудня 2022 року Міноборони затвердило свою систему відзнак. Тепер у міністра є аж 30 (!) нагород, чимало з яких в трьох ступенях. Йдеться про медалі під назвою «хрест». Намагався дізнатися – хто і накой учудив міністру такий «подарунок» - жодної притомної відповіді не знайшов. Ну, що ж… Тоді по поличках, про що йдеться і чому міністр підписав лютий абсурд.
Серед 30 (!) відзнак 12 є «видовими»: Хрест Сухопутних військ, Повітряних Сил, ВМС, ССО, ДШВ, Сил ТРО, Сил логістики, підтримки, медичних, зв’язку і кібербезпеки, артилерії і ракетників, спецслужби транспорту. От тільки командування СВ, ПС, ВМС, ССО, ДШВ, логістики, підтримки та медицини, це не те саме за рівнем і статусом, що командування зв’язку, артилерії і транспортників.
Обгрунтування відзнак командувачів однотипне: «військовослужбовці та працівники ХХХХХХХХ військ Збройних Сил України за бездоганну службу (працю), старанність, розумну ініціативу, високі особисті досягнення у службовій (трудовій) діяльності, відмінні особисті показники у бойовій підготовці, видатні заслуги та значний особистий внесок у справу розвитку Сухопутних військ Збройних Сил України.» (с)
Зверніть увагу – серед підстав для нагородження немає бойових. «Бойова підготовка» - є, «внесок в розвиток ЗСУ» - є, а героїзм та мужність в бою – нема. Крім того ці відзнаки не лише для військовослужбовців, а й цивільних працівників відповідних військ\сил. Тобто маємо 12 нагород мирного (!) часу, кожна в трьох ступенях (передбачається повторне нагородження). Відзначати НИМИ за бойові заслуги командувачі військ\сил не повинні.
Питання - проблему нестачі нагород за бойові ситуації вже вирішили? Ні. Навіщо взялися за «мирні відзнаки»?»
Головна фраза в обгрунтуванні 12-тьох відзнак командувачів військ\сил, «за що» нагороджується людина - «видатні заслуги». Широка суб’єктивна рамка, в яку можна впхнути все. Тобто нагороди стануть роздаватися безсистемно і їх престижу нічого не світить. Навіть теоретично.
Чи потрібні були «видові» відзнаки?
За умов кривої державно-відомчої нагородної системи, командувачу була потрібна дієва альтернатива – відзначати людей не чекаючи обертів чиновницької міністерської і (ще гірше) державної машини. Відзнаки командувачів (для СВ, ПС та ВМС) передбачалися ще в проекті відомчих нагород МО\ГШ за Полторака\Муженка.
Але…
1. тоді не було АЖ СТІЛЬКИ командувань різного рівня,
2. тоді не було повномасштабки і першочергових потреб виготовлення й нагородження десятків тисяч людей за бойові дії,
3. ще тоді проговорювалося, що відзнаки командувачів мають бути НЕ МІНСІТЕРСЬКИМИ – це рівень підпису і вручення командувача. І по рівню це відзнаки командувачів, тобто нижче, ніж міністра.
Тепер про естетичну сторону медалі лінійки командувачів…
Хрести СВ, ПС і ВМС лишилися із первинної концепції. Там більш-менш відшліфовано. А от далі… біль – лист дяді Фьодора батькам, який писали і Матроскін, І Шарік. Візьму два найбільш очевидних моменти.
1. Навіщо відзнакою командувача ССО зробили хрест? Символіка ССО від самого початку будувалася за логікою – вони унікальні, не такі як решта структур ЗСУ, вони випадають із загальних правил і рамок. В усіх сорочки біла і танова, а у ССО – сіра. В усіх знаки розрізнення світлим металом, а у ССО – графітові (зіпсовано Хомчаком-Тараном, треба виправляти). Усі ЗСУ мають на рукавах видові тризуби, а ССО – двозуб. Айдентика побудована на легендах і міфології. НУ ДЕ ТУТ ХРЕСТ?!
2. Хрест ДШВ. Лапи хреста – купола парашутів? Марунові купола? Емммм.. а навіщо командувачу цей перероблений із беретного знака хрест-пропеллер від МО, якщо у ДШВ є (!) чудова відзнака командувача на якій присутній Архистратиг Михаїл? Ніяких тобі хрестів, лаконічна, стильна. Що заважало міністру оборони просто своїм наказом затвердити відзнаку, яка вже діє і видається в ДШВ? Нічого не заважало. Хіба вузьколобість підопічних, які були «не в курсі».
Із рештою хрестів те саме – стійке враження, що художнику поставили задачу – «не знаю, як хочеш, але результат дай завтра». Хрестів не те що багато, їх задофіга.